КУДА — ЕТИМОЛОГІЯ
куди́
псл. *kǫdy, *kǫda, утворене з кореня питального займенника *kъ, того caмого, що і в псл. *kъto, укр. хто, і часток -dy, -da, також займенникового походження, споріднених з псл. *kъ-de, укр. де, рос. укр. діал. да;
найімовірнішими відповідниками є прус. isquendau «звідки», лат. unde «звідки», inde «звідси»;
зіставлення з лат. quandō «коли, коли-небудь» (Walde–Hofm. II 398; Фасмер II 399) сумнівне;
р. куда́ [куды́], бр. куды́, др. куда, куды, п. kędy «де; куди», ч. kudy «яким шляхом», слц. kade «тс.; куди; де», полаб. vitkǫd «звідки», болг. къде́ «куди; де», м. каде «тс.», схв. куд «куди», кỳдā, «тс.», слн. kód «яким шляхом», стсл. кѫдоу «звідки; яким шляхом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
куда
«куди»
куда́й
куди́й
куди́йка
«тс. »
куди́кало
куди́кати
кудо́ю
«яким шляхом»
ніку́ди
ні́куди
нікуди́шній
поку́да
«поки»
скуд
«звідки»
ску́дова
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| куды́ | білоруська |
| къде́ «куди; де» | болгарська |
| куда | давньоруська |
| unde «звідки» | латинська |
| quandō «коли, коли-небудь» | латинська |
| каде «тс.» | македонська |
| vitkǫd «звідки» | полабська |
| kędy «де; куди» | польська |
| *kǫdy | праслов’янська |
| *kъto | праслов’янська |
| *kъ-de | праслов’янська |
| isquendau «звідки» | прусська |
| да | російська |
| куд «куди» | сербохорватська |
| kade «тс.; куди; де» | словацька |
| kód «яким шляхом» | словенська |
| кѫдоу «звідки; яким шляхом» | старослов’янська |
| хто | українська |
| де | українська |
| да | українська |
| куды | українська |
| кỳдā «тс.» | українська |
| kudy «яким шляхом» | чеська |
| *kǫda | ? |
| *kъ | ? |
| -dy | ? |
| -da | ? |
| да | ? |
| inde «звідси» | ? |
| куда́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України