КУВАКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

кува́ (вигук, що відтворює крик немовляти)

звуконаслідувальне утворення;
р. [ку́вя́] «немовля, новонароджена дитина», [увя́] «тс.», [кувя́ка] «жінка-плакса»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кува́кати «кричати» (про немовля)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ку́вя́ «немовля, новонароджена дитина» російська
увя́ «тс.» українська
кувя́ка «жінка-плакса» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України