КУВАКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
кува́ (вигук, що відтворює крик немовляти)
звуконаслідувальне утворення;
р. [ку́вя́] «немовля, новонароджена дитина», [увя́] «тс.», [кувя́ка] «жінка-плакса»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кува́кати
«кричати»
(про немовля)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ку́вя́ «немовля, новонароджена дитина» | російська |
увя́ «тс.» | українська |
кувя́ка «жінка-плакса» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України