КУБЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

ку́бел «вид вулика з кришкою і замком; скриня; діжка для сала»

остаточно не з’ясоване;
виводиться через польське посередництво від двн. *kubil, свн. kübel «цебер, відро» (Brückner 279; Bern. I 658) або від свн. kuofelîn (küefal) «діжка» (Фасмер II 396);
вважається також (Ильинский ИОРЯС 23, 232–233; Sławski III 297; Bern. I 636) словом праслов’янського походження (псл. *kubьlъ), пов’язаним з kubъ «куб»;
р. [ку́бе́л] «клунок; коробка (для одягу); діжка з кришкою», бр. [ку́бел] «великий цебер для зберігання одягу», п. kubeł «цебер»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ку́бло́ «бодня»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ку́бел «великий цебер для зберігання одягу» білоруська
*kubil давньоверхньонімецька
kubeł «цебер» польська
ку́бе́л «клунок; коробка (для одягу); діжка з кришкою» російська
kübel «цебер, відро» середньоверхньнімецька
kuofelîn «діжка» (küefal)(Фасмер II 396) середньоверхньнімецька
kubъ «куб» ?

ку́бло́

сумнівне пов’язання (Moszyński PZJP 214) псл. *kǫblo з чаг. kombul «клубок»;
пов’язується також (ЭССЯ 12, 43–46) з псл. komъ «грудка, клубок», лат. cumulus «купа»;
очевидно, споріднене з лат. cumbo «лягаю», cubile «ложе, постіль; лігво», гр. κύβος «заглиблення; запона», дангл. hop «притулок»;
псл. *kǫblo, *kǫbъlо;
р. [ку́бло́] «гніздо; лігво дикого кабана», п. kębłać «плекати, викохувати», ст. kąbłać «тс.», ч. [kublati se] «гаятися», слц. kublat’ «вирощувати, виховувати», вл. kubło «маєток, обійстя», kubłać «виховувати», нл. kubłaś «годувати, виховувати; [приживати]»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кубле́ «кубло»
ку́бли́тися «гніздитися»
кубли́ще
проку́блити «зробити (в стогу) заглиблення у вигляді нори»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kubło «маєток, обійстя»«виховувати» верхньолужицька
kubłać «маєток, обійстя»«виховувати» верхньолужицька
κύβος «заглиблення; запона» грецька
hop «притулок» давньоанглійська
cumulus «купа» латинська
cumbo «лягаю» латинська
kubłaś «годувати, виховувати; [приживати]» нижньолужицька
kębłać «плекати, викохувати» польська
*kǫblo праслов’янська
komъ «грудка, клубок» праслов’янська
*kǫblo праслов’янська
ку́бло́ «гніздо; лігво дикого кабана» російська
kublat' «вирощувати, виховувати» словацька
kombul «клубок» чагатайська
kublati se «гаятися» чеська
cubile «ложе, постіль; лігво» ?
*kǫbъlо ?
kąbłać «тс.» ?

ку́бель «великий сніговий замет»

можливо, пов’язане з кубло́ «лігво, гніздо (здебільшого вирите в землі)» з огляду на дію вітру, що вириває заглиблення в снігу;
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кубели́т «курить снігом»
ку́белиця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кубло́ «лігво, гніздо (здебільшого вирите в землі)» ?

інкуба́ція

запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Inkubation, фр.англ. incubation походять від лат. incubātio «сидіння на яйцях, лежання на чомусь», пов’язаного з дієсловом incubo «лежу, покоюсь; висиджую пташенят», утвореним з префікса in- «в-, на-, при-» і дієслова cubo «лежу; висиджую пташенят», пов’язаного з гр. κύμβη «чаша», можливо, укр. кубло́;
р. болг. инкуба́ция, бр. інкуба́цыя, п. inkubacja, ч. inklubace, слц. inkubácia, м. схв. инкуба́ција, слн. inkubácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

інкуба́тор
інкубато́рій
інкубаці́йний
інкубува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
incubation англійська
інкуба́цыя білоруська
инкуба́ция болгарська
κύμβη «чаша» грецька
incubātio «сидіння на яйцях, лежання на чомусь» латинська
incubo «лежу, покоюсь; висиджую пташенят» латинська
in- «в-, на-, при-» латинська
cubo «лежу; висиджую пташенят» латинська
инкуба́ција македонська
Inkubatión німецька
inkubacja польська
инкуба́ция російська
инкуба́ција сербохорватська
inkubácia словацька
inkubácija словенська
кубло́ українська
incubation французька
inklubace чеська

кі́блик «сидень, домонтар»

неясне;
можливо, утворене на основі кубло́ «лігво; гніздо; (перен.) людське житло»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кубло́ «лігво; гніздо; (перен.) людське житло» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України