КРІПИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з церковнослов’янської мови;

цсл. стсл. въскрьсати, въскрѣсити, споріднене з др. крѣсъ «сонцестояння», др. крѣсити «воскресити», р. [крес] «оживлення», п. [krzesic] «оживляти», ч. křísiti «тс.», ст. vzkřěsnúti, слц. kriesiť, болг. възкръ́свам, схв. ỳскрс «воскресіння», ускршáвати «воскресати, воскрешати», слн. krésiti se «сяяти; оживляти» (псл. krěs-‹*krěps-‹*kroips-), далі, мабуть, з кріпити, лит. kraipýti «викривляти», kreĩpti «направляти»;

р. воскреса́ть, бр. уваскраса́ць, др. въскрѣсити, въскрѣшати;

неясне;

можливо, походить від форм *кріпе́ць, *кріпи́ця, утворених за допомогою суфіксів -ец(ь), -иц(я) від дієслова кріпи́ти;

втрата початкового к, можливо, зумовлена зближенням із словом рипі́ти;

може бути зіставлене і з [ре́пиця] «корінь»;

менш вірогідним було б припущення про походження від п. [rypa] «канчук, батіг»;