КРУТА — ЕТИМОЛОГІЯ

крути́й «стрімкий; дуже загнутий або вигнутий; суворий, твердий; [густий; міцний; важкий; який важко розв’язується, який важко засвоюється (про слово, наспів); кручений, звивистий Ж]»

звичайно виводиться з псл. *krǫtъ «який крутиться, в’ється; зігнутий; міцний, твердий; стрімкий; різкий», пов’язаного з *krętati «обертатися; згинатися», укр. [кря́татися] «клопотатися» (Шанский ЭСРЯ II 8, 418–419; Фасмер II 387; Sławski III 108–110);
проте більш імовірним здається псл. *kroutъ «стрімкий, крутий», споріднене з прус. krūt «падати», лтс. kraulis «круча», kràuja «крутий берег», дісл. hrynja «падати», hroð «схил»;
сумнівне пов’язання (Machek ESJČ 298) з герм. *stronkos (дісл. strangr «міцний, суворий», нвн. streng «суворий» тощо);
р. круто́й, бр. круты́, п. kręty «кручений, скручений; звивистий, вивертливий», ч. krutý «лютий, суворий; великий», слц. krutý «лютий, суворий», вл. kruty «міцний, твердий, суворий», нл. kšuty «міцний», болг. крут «різкий, суворий», м. крут «суворий, жорстокий», схв. крŷт «твердий, тугий, напружений; суворий, жорстокий», слн. [krôt] «навальний», [kroto] «дуже, вельми»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

докру́та «круто»
крупа́к «непоступлива, уперта людина»
крути́зна
крутни́й «крутий»«важка справа» (у сполученні [крутне діло] )
круто́вина «круча»
крутува́тий
круть «крута гора»
крутя́к «крута каша; круті екскременти Я; крута гора; крутий берег Чер»
кру́ча
кручина́ «крута гора, крутий берег»
кручи́на «круча»
кручува́тий «стрімчастий»
прекруте́нний «дуже крутий»
скру́та «труднощі»
скрутни́й
скру́то «круто»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
круты́ білоруська
крут «різкий, суворий» болгарська
kruty «міцний, твердий, суворий» верхньолужицька
*stronkos (дісл. strangr «міцний, суворий», нвн. streng «суворий» тощо). германські
hrynja «падати» давньоісландська
kraulis «круча» латиська
крут «суворий, жорстокий» македонська
kšuty «міцний» нижньолужицька
kręty «кручений, скручений; звивистий, вивертливий» польська
*krǫtъ «який крутиться, в’ється; зігнутий; міцний, твердий; стрімкий; різкий» праслов’янська
*kroutъ «стрімкий, крутий» праслов’янська
krūt «падати» прусська
круто́й російська
крŷт «твердий, тугий, напружений; суворий, жорстокий» сербохорватська
krutý «лютий, суворий» словацька
krôt «навальний» словенська
кря́татися «клопотатися» українська
kroto «дуже, вельми» українська
krutý «лютий, суворий; великий» чеська
*krętati «обертатися; згинатися» ?
kràuja «крутий берег» ?
hroð «схил» ?

крутій «крутиголовка, Јуnх torquilla L. » (орн.)

назва пов’язана з тим, що птахи цього виду, злякавшись, витягують шию і крутять головою (Птицы СССР 389);
похідне утворення від крути́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крути́ти ?

крути́ти

псл. krǫtiti, ітеративна (або каузативна) форма від krętati (укр. [кря́татися]);
р. крути́ть, бр. круці́ць, др. крутитися. п. kręcić, ч. kroutit, слц. krútiť, болг. къ́ртя «колупаю; відламую», м. крти «ламає, руйнує», слн. [krotiti] «обертати», цсл. крѫтитисѧ «крутитися, обертатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́крут
викрута́с
ви́крутень
ви́крутка
ви́крутні «хитрощі, відмовки»
відкрутка
вкрути́ти «угвинтити СУМ; (у сполученні [в. хвоста] «збити пиху»
закрут
за́крута
закрутани́на «безперервна праця, багато роботи; клопіт»
закрута́си «вигадливі повороти»
закруте́нина
закрутені́я
за́крутень «пук стебел збіжжя, зав’язаних вузлом (за народним повір’ям завдає шкоди)»
закру́тистий
за́крутка
за́круток
закруто́си «лабіринти; заплутані вулиці, провулки»
закрутяни́на «тс.»
за́круцьки «картоплі, що мають форму рогалика»
заку́птина «закрут»
зкрут «турбота, туга, суєта»
кру́тало «примітивна машина з колесом»
крутани́на «поспішний, безладний рух, метушня»
крута́р «крутій»
круте́ль «вир»
кру́тель «скручена Հ соломи мотузка»
кру́теник (у сполученні [к. соломи] «солом’яний скрутень»; у сполученні [к. хліба] «кулька з хліба»)
крутені́я «безперервні заняття; багато роботи»
кру́тень «тс.; [вихор; махове колесо (у машини)]»
крути́лка «саморобна зимова карусель на льоду»
крути́ло «вир, коловорот»
круті́ж «тс.»
круті́й «шахрай»
круті́йкува́тий «шахраюватий»
круті́йство «шахрайство»
круті́лка «тс.; вир Чер»
круті́ль «пристрій для сукання мотузків; [вир]»
кру́ті́нь «крутень, жмут соломи; [вир; коловорот Ж]»
крутія́ «завірюха; [вир Чер]»
крутія́ка «спритна людина, великий крутій»
крутли́вець «вир»
крутливця «тс.»
крутня́ «крутійство»
круто́вина «завірюха»
круту́ха «гра на скрипку у супроводі бубна»
крутьба́ «хитрість, лукавість; примха»
крутька (у сполученні [к. дати] «збити з пантелику, вивернутися»)
крутька́ «кружляючи»
крутько́ «непосидюча людина, вертун; [вихор]»
крутько́м «тс.»
крутьо́лка «дзиґа; примітивний апарат для самогоноваріння; витушка Л; вир Чер»
крутю́чий «який крутить»
крутя́га «жмикрут; несумлінна людина, шахрай»
крутя́к «вир; закрут річки»
кру́тялка «вид дерев’яної гойдалки»
кру́ча́ «вир у річці; місце, де сходяться дві річки; завірюха»
круча́к «баран, хворий на вертіж з черв’яком у голові; вир Чер»
круча́лко «пристосування для катання по колу; валок над колодязем для витягання води»
кру́ча́ло «місце, де сходяться дві річки»
кручани́ця «?»
круча́нка «вдвоє сплетений ремінець або дріт; скручені тютюнові листи»
круче́ний «дурнуватий»
кру́чений
круче́ники
кру́чення «крутіння; вид деформації матерiaлів»
кру́чення «перевесло, солом’яний скрутень для перев’язування снопів»
крученя́к «тютюн у скручених листках»
кручина́ «вир; закрут річки»
кручи́нка «крендель»
кручиня́к «тс.»
кручі́нка «тс.»
кручія́ «вир біля мілини»
кручо́к «дзиґа»
на́крутка «вал із зубчаткою; скручені разом кілька стеблин рослини як знак»
накру́чувати «намотувати; намелювати; заводити; підохочувати, підмовляти; зробити, написати неохайно; наговорити чого-небудь безглуздого, нісенітного; [нарвати (про нарив)]»
невику́тний «нескінченний, безвихідний»
пере́крутень «потворна, викривлена істота»
пере́крутка «викривлення, перекручення, шкідлива зміна, перетворення»
перекру́чувач
по́крут «оберт»
покру́тькуватися «вертітися, обертатися навколо, удаючи надмірну зайнятість»
покру́цькуватися «тс.»
по́кру́ч «помісь двох видів, гібрид; дитина, батьки якої належать до різних національностей, ЛексПол; виродок»
покру́чий «перекручений, сплутаний, неясний»
при́крут «те, що служить для закручування»
прокру́чувати
ро́зкрут «кільце з лозини у ярмі, через яке проходить дишло»
розкру́тє «мотузка з лози»
розкруття «стовбури молодого дерева, якими зв’язують дерева у пліт для сплавляння»
скруну́тися «зігнутися, скорчитися»
скрут «поворот; петля; [у млині пристрій, за допомогою якого можна пересунути дерев’яний короб убік від жорна; продовгуватий клубок з виплетеної солом’яної стрічки для виготовлення капелюхів; насад у возі Мо]»
скру́тель «петля, кільце, виток; джгут; згорнутий жмуток прядива, очищеного від костриці»
скру́тень «джгут; [віхоть з очерету Mo; скручений пучок соломи ЛЧерк]»
скрути́лець «вузол з нитки»
скру́тиль «віхоть; закрутка (на занадто зсученій мотузці або нитці); крендель, що печеться на різдво для корови»
скруті́й «згорнутий жмуток прядива, очищеного від костриці»
скруті́ль «тс.; згорнутий жмуток соломи»
скру́тінь «джгут; [пакунок; у сполученні с. бакуну «лист тютюну]»
скру́тка
скру́тлик «вертута із здобного тіста»
скру́то́к «згорнутий жмуток тютюнових листків Г; звивина, коло; пакунок Ж»
скруца́к «джгут, скрутень»
скру́цьок «вузол з нитки»
скручувальник
сукру́тка «зсучені місця на нитках»
укру́ть «вмить, враз»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
круці́ць білоруська
къ́ртя «колупаю; відламую» болгарська
kręcić давньоруська
крти «ламає, руйнує» македонська
kręcić польська
krǫtiti праслов’янська
крути́ть російська
krútiť словацька
krotiti «обертати» словенська
крѫтитисѧ «крутитися, обертатися» церковнослов’янська
kroutit чеська
kręcić ?

окру́тний «величезний Ж; жорстокий, лютий Ж; страшний, жахливий Бі»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. okrutny «жорстокий, лютий», як і ч. ukrutný «жорстокий, немилосердний», слн. okrúten «тс.», пов’язане з kruty «суворий, раптовий», якому відповідає укр. крути́й;
Фонетичні та словотвірні варіанти

окруте́нний «величезний; жорстокий, лютий»
окру́тник «мучитель, тиран»
окрутный «жорстокий, лютий» (1542)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
okrutny «жорстокий, лютий» польська
okrúten «тс.» словенська
крути́й українська
ukrutný «жорстокий, немилосердний» чеська
kruty «суворий, раптовий» ?

скру́та «труднощі, трудне становище»

похідне утворення від крути́й «суворий, різкий»;
р. [скру́тно] «важко, трудно», п. ст. skrutny «жорстокий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скрут «тс.»
скрутни́й «важкий; [важкий для розуміння або вивчення О]»
скрутнува́тий
скрутня́вий «недостатній»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
skrutny «жорстокий» польська
скру́тно «важко, трудно» російська
крути́й «суворий, різкий» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України