КРОТКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

кро́ткий

псл. krotъkъ «приручений; покірний; лагідний», первісно «кастрований», яке, мабуть, є девербативним утворенням від krotiti «каструвати»;
виходячи з семантичної близькості до псл. *kortiti (укр. короти́ти), висувають припущення (Sławski III 143–144) про належність обох дієслів до іє. *(s)ker- «різати, відтинати»;
менш переконливе пов’язання (Brückner 270–271) з п. krzątać się «клопотатися, бути зайнятим», укр. [кря́татися] «тс.»;
сумнівні зближення з гр. κροτέω «стукаю, тріщу, кую» (Sławski RS] 16, 90; Bern. І 624–625), κράτος «сила, міць» (Matzenauer LF 9, 13–14), з дінд. krathana«задумливий», krāthana- «хропіння» (Zubatý KZ 31, 7), а також з дінд. śrathnáti «робиться в’ялим, поступається», дангл. hreddan «рятувати, визволяти, віднімати», двн. hretten «рятувати» (Machek ESJČ 295; LF 53, 89; Slavia 16, 187; Sadn.–Aitz. VWb 256), що передбачає чергування задньопіднебінних;
р. кро́ткий «кроткий», др. кротъкыи «приручений; лагідний», крътъкыи «тс.», п. ст. krotki «скромний, покірливий, приручений, лагідний», ч. слц. krotký «лагідний, покірливий, ручний», нл. krośiś «каструвати», болг. кро́тък «лагідний, спокійний, тихий», м. кроток, схв. крȍтак, слн. kroták, krôtek «тс.», стсл. кротъкъ «лагідний, приручений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

крі́тко «лагідно, покірливо»
кро́тість «лагідність»
невкрітний «неспокійний, невгамовний, рухливий »
окроти́ти «заспокоїти»
украща́ти «приручати»стсл.)
укроти́ти «заспокоїти; утихомирити; приручити, приборкати»
укроча́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кро́тък «лагідний, спокійний, тихий» болгарська
κροτέω «стукаю, тріщу, кую» грецька
hreddan «рятувати, визволяти, віднімати» давньоанглійська
hretten «рятувати» давньоверхньонімецька
krathana «задумливий» давньоіндійська
śrathnáti «робиться в’ялим, поступається» давньоіндійська
кротъкыи «приручений; лагідний» давньоруська
*(s)ker- «різати, відтинати» індоєвропейська
кроток македонська
krośiś «каструвати» нижньолужицька
krzątać się «клопотатися, бути зайнятим» польська
krotki «скромний, покірливий, приручений, лагідний» польська
krotъkъ «приручений; покірний; лагідний» праслов’янська
*kortiti (укр. короти́ти) праслов’янська
кро́ткий «кроткий» російська
крȍтак сербохорватська
krotký «лагідний, покірливий, ручний» словацька
kroták «тс.» словенська
krôtek «тс.» словенська
кротъкъ «лагідний, приручений» старослов’янська
кря́татися «тс.» українська
крътъкыи «тс.» українська
krotký «лагідний, покірливий, ручний» чеська
первісно «кастрований» ?
krotiti «каструвати» ?
κράτος «сила, міць» ?
krāthana- «хропіння» ?
krotki «скромний, покірливий, приручений, лагідний» ?

окроти́ти «обмежити; заспокоїти»

псл. krotiti «приборкувати, гамувати, заспокоювати, приручати», пов’язане з krot-ъkъ «лагідний», до якого зводиться укр. кро́ткий;
р. [кроти́ть] «убивати палкою пійманих тюленів», [окроте́ть] (про морський приплив) «зупинитися, досягнути вершини і відстоятися», укроти́ть «заспокоїти, приборкати, угамувати», др. кротити «заспокоювати», п. krocić «гамувати», ukrocić «заспокоїти, погамувати», ukrócić, okrocić, okrócić «тс.», ч. krotiti «заспокоювати, гамувати», слц. krotit’ «тс.», нл. krośiś «каструвати», skrośiś «приборкати», болг. кротя́ «заспокоюю, угамовую», кроту́вам «сиджу тихо, смирно», м. кроти «приборкує, вгамовує», схв. кро̀тити «заспокоювати, гамувати», слн. krotíti «тс.», стсл. кротити «приборкувати, гамувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

окороча́тися «утихомирюватися, угамовуватися»
укроти́ти «угамувати, заспокоїти; приборкати, приручити; смирити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кротя́ «заспокоюю, угамовую» болгарська
кротити «заспокоювати» давньоруська
кроти «приборкує, вгамовує» македонська
krośiś «каструвати»«приборкати» нижньолужицька
skrośiś «каструвати»«приборкати» нижньолужицька
krocić «гамувати»«заспокоїти, погамувати»«тс.» польська
ukrocić «гамувати»«заспокоїти, погамувати»«тс.» польська
ukrócić «гамувати»«заспокоїти, погамувати»«тс.» польська
okrocić «гамувати»«заспокоїти, погамувати»«тс.» польська
okrócić «гамувати»«заспокоїти, погамувати»«тс.» польська
krotiti «приборкувати, гамувати, заспокоювати, приручати» праслов’янська
кроти́ть «убивати палкою пійманих тюленів» російська
кро̀тити «заспокоювати, гамувати» сербохорватська
krotit' «тс.» словацька
krotíti «тс.» словенська
кротити «приборкувати, гамувати» старослов’янська
кро́ткий українська
окроте́ть «зупинитися, досягнути вершини і відстоятися» (про морський приплив) українська
укроти́ть «заспокоїти, приборкати, угамувати» українська
кроту́вам «сиджу тихо, смирно» українська
krotiti «заспокоювати, гамувати» чеська
krot-ъkъ «лагідний» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України