КРОСНО — ЕТИМОЛОГІЯ

кро́сно «ручний ткацький верстат; п’яльці, рама в деяких примітивних знаряддях; полотно, тканина»

виведення від *qort-sna, пов’язаного з укр. крути́ти, [кря́тати] (Горяев 171), або від *krob-sno, спорідненого з нвн. Reff «пристрій у вигляді гачків на плечах для перенесення важких речей; ручка у коси; бокова решітка в хліві», свн. rëf, дісл. hrip «пристрій для перенесення дров або торфу» (Machek ESJČ 295), позбавлене підстав;
менш обґрунтовані зіставлення з гр. κρόκη «ткацький утік», κρέκω «прибиваю човником (тчу)», дісл. hroell (*hrahila) «ціпок, яким прибивають тканину», дангл. hraegl «одяг», двн. hregil «тс.» (Преобр. І 391–392; Matzenauer LF 9, 13; Bezzenberger BB 27, 170; Reichelt KZ 46, 32–330; Zupitza GG 123; Boisacq 513);
споріднене з лит. krãsė «крісло», лтс. krašu (rati) «(віз) із коробом»;
псл. krosno «дерев’яна рама різного призначення», утворене за допомогою суфікса -sno від основи *kre- : *kro- «край», наявної також у псл. krajь, kroma, укр. край, кро́ма, пов’язане з псл. *krěslo, укр. крі́сло (з іншим вокалізмом і суфіксом);
р. кро́сно «ручний ткацький верстат; нитки, основа для ткання», бр. кро́сны «кросно; посад; сувій», др. кросно «ткацький верстат, ткацький навій», п. krosno «кросно; п’яльці», ч. (заст.) krosna «короб (для носіння на спині)», слц. krosná «ткацький верстат; розп’ята на ньому тканина; ткацький вал», полаб. krösnə (мн.) «ткацький верстат», болг. кросно́ «ткацький вал; ткацький навій», м. кросно «ткацький навій», схв. крȍсна «ткацький верстат», слн. krósna, цсл. кросно «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кросе́нка
кросе́нця «тс.»
кро́сна «бильця, перила, за допомогою яких розширюється віз»
кросняни́к (назва, пов’язана з ткацьким станком)
кросоні «рама для вікна, столярної пилки і под.; п’яльці (для вишивання); зшивальний верстат (для оправляння)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кро́сны «кросно; посад; сувій» білоруська
кросно́ «ткацький вал; ткацький навій» болгарська
κρόκη «ткацький утік» грецька
hraegl «одяг» давньоанглійська
hregil «тс.» давньоверхньонімецька
hrip «пристрій для перенесення дров або торфу» давньоісландська
hroell «ціпок, яким прибивають тканину» (*hrahila) давньоісландська
кросно «ткацький верстат, ткацький навій» давньоруська
krašu «(віз) із коробом» (rati) латиська
krãsė «крісло» литовська
кросно «ткацький навій» македонська
Reff «пристрій у вигляді гачків на плечах для перенесення важких речей; ручка у коси; бокова решітка в хліві» нововерхньонімецька
krösnə «ткацький верстат» (мн.) полабська
krosno «кросно; п’яльці» польська
krosno «дерев’яна рама різного призначення» праслов’янська
krajь праслов’янська
*krěslo праслов’янська
кро́сно «ручний ткацький верстат; нитки, основа для ткання» російська
крȍсна «ткацький верстат» сербохорватська
rëf середньоверхньнімецька
krosná «ткацький верстат; розп’ята на ньому тканина; ткацький вал» словацька
krósna словенська
крути́ти українська
край українська
крі́сло (з іншим вокалізмом і суфіксом) українська
кросно «тс.» церковнослов’янська
krosna «короб (для носіння на спині)» (заст.) чеська
*qort-sna ?
кря́тати ?
*krob-sno ?
κρέκω «прибиваю човником (тчу)» ?
*kro- «край» ?
kroma ?
кро́ма ?

крі́сло «стілець з бильцями та спинкою; [жердина, що йде збоку саней від голови полоза у бік; розріз у штанів спереду або ззаду]»

заслуговує на увагу зіставлення псл. krěslo і *kerslo «чересло» у їх спільних значеннях «пахвина, крижі, стегна» (Ніканчук Белар. лінгв. 14, 70–73);
необгрунтована думка про литовське походження слова (Карский РФВ 49, 20; Būga RR II 160–165);
виведення з *krěptlo «те, що підпирає», утвореного з *krěpъkъ «міцний, сильний» (Machek ESJČ 300), викликає сумнів;
існує також припущення (Pokorny 617) про зв’язок з іє. *kred«перекриття з балок»;
пов’язане з псл. *krosno, укр. кро́сно і, можливо, зводиться до іє. *kret-/kert- «крутити, в’язати»;
споріднене з лит. kreslas «крісло», лтс. krêsls «стілець», прус. kreslan «ослінчик, стілець» і, з іншим ступенем вокалізму, лит. krãsė «крісло», лтс. kreša «ослінчик», kreslis «зйомна спинка у саней»;
псл. krěslo / kreslo «сидіння із спинкою»;
р. кре́сло «крісло», бρ. крэ́сла «крісло, стілець», п. krzesło «стілець», ст. krzasło «крісло», [krzosło] «стілець», ч. křeslo, слц. kreslo, вл. křesło, болг. кресло́ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кре́село «кінець гряділя в плузі, за який чіпляється орчик»
кресло́ «частина штанів, де сходяться холоші; матня»
кре́сло «дерев’яне сидіння посеред човна»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кресло́ «тс.» болгарська
křesło верхньолужицька
*kred «перекриття з балок» індоєвропейська
krêsls «стілець» латиська
kreša «ослінчик» латиська
kreslis «зйомна спинка у саней» латиська
krėˊslas «крісло» литовська
krãsė «крісло» литовська
krzesło «стілець» польська
krzasło «крісло» польська
krzosło «стілець» польська
krěslo «чересло» праслов’янська
*kerslo «пахвина, крижі, стегна» праслов’янська
*krěptlo «те, що підпирає» праслов’янська
*krěpъkъ «міцний, сильний» праслов’янська
*krosno праслов’янська
krěslo / kreslo «сидіння із спинкою» праслов’янська
kreslan «ослінчик, стілець» прусська
кре́сло «крісло» російська
kreslo словацька
кро́сно українська
křeslo чеська
*kret-/kert- «крутити, в’язати» ?
крэ́сла «крісло, стілець» ?

кро́сло «петля біля нижньої або верхньої частини невода у вигляді півкола»

очевидно, фонетичний варіант форми кро́сно, що може зумовлюватися наближенням до утворень із суфіксом (о);
Фонетичні та словотвірні варіанти

кро́сна «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кро́сно ?
?
о ?

креса́ти

немає достатніх підстав зближувати також з лит. krósnis «піч», лтс. krāsns «тс.» (Топоров IV 179; Fortunatov BB 3, 67; Bern. І 611; Skok II 190–191) і лит. krešeti, krèšti «запікатися, згортатися» (про молоко) (Matzenauer L F 9, 24–25), як і з ч. klestiti «обрубувати гілля; каструвати», лит. sklempti «різати, тесати, стригти» (Machek ESJČ 300);
спроба пов’язати з гр. κρέκω «б’ю, стукаю», виходячи з припущення про зв’язок з кро́сна «ткацький станок» (Bezzenberger BB 27, 170) непереконлива;
вважалося (Otrębski LP I 137–138) результатом контамінації слів česati і *kremy;
зіставляється (Sławski III 225–227) з kremy (kremene) «кремінь», kremsati і зводиться до іє. *(s)ker- «краяти, відтинати»;
пов’язується (ЭССЯ 12, 124–125) з псл. krasa «краса» і реконструюється давніше значення «створювати, творити»;
дальші зв’язки непевні;
псл. kresati (krešǫ);
р. (заст. діал.) креса́ть «кресати», бр. краса́ць, крэ́сіць, п. krzesać, ст. krzosać, ч. křésati, слц. kresať, вл. křesać, нл. [kśasaś], схв. кресати, слн. kresáti;
Фонетичні та словотвірні варіанти

креса́к «рушниця»
креса́ло «шматок сталі, яким викрешують вогонь; [ламаний візерунок на глиняному посуді ЯК [креса́чка] «легенька сокира»
кре́сево «кресало»
креси́во
креси́ло «тс.»
кресни́ця «крем’яний курок у рушниці»
кресь (виг.)
крешели́нє «тс.»
кріс «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
краса́ць білоруська
крэ́сіць білоруська
křesać верхньолужицька
κρέκω «б’ю, стукаю» грецька
*(s)ker- «краяти, відтинати» індоєвропейська
krāsns «тс.» латиська
krósnis «піч» литовська
krešėˊti литовська
krèšti «запікатися, згортатися» (про молоко) литовська
sklem̃pti «різати, тесати, стригти» литовська
kśasaś нижньолужицька
krzesać польська
česati праслов’янська
*kremy праслов’янська
kremy праслов’янська
kremene праслов’янська
kremsati праслов’янська
krasa «краса» праслов’янська
kresati (krešǫ) праслов’янська
krešǫ праслов’янська
креса́ть «кресати» російська
креса́ть «кресати» російська
кресати сербохорватська
kresať словацька
kresáti словенська
кро́сна «ткацький станок» українська
klestiti «обрубувати гілля; каструвати» чеська
křésati чеська
krzosać ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України