КРОЛЯТНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
кріль «гризун родини заячих»
запозичення з польської мови;
п. królik «кріль; (знев.) царьок», як і ч. слц. králik, вл. нл. kralik «тс.», утворене від król «король» як калька свн. küniklīn «кріль» (букв. «маленький король») (› нвн. (ст.) küniglin «тс.»), що є результатом видозміни запозичення з латинської мови (лат. cuniculus «кролик», сприйняте носіями німецької мови за народною етимологією як демінутивна форма від свн. künic (› нвн. König) «король»);
р. кро́лик;
Фонетичні та словотвірні варіанти
крі́лиця
«кролиця»
крільча́тник
крі́льчи́ха
кроленя́
кро́лик
кроли́ний
«кролячий»
кроли́ця
кролівни́к
кролівни́цький
кроль
«кріль»
кроля́
кроля́тина
кроля́тник
кроля́чий
окрі́л
окроли́тися
сукрі́льна
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kralik «тс.» | верхньолужицька |
| cuniculus | латинська |
| kralik «тс.» | нижньолужицька |
| küniglin «тс.» | нововерхньонімецька |
| König «король» | нововерхньонімецька |
| królik «кріль; (знев.) царьок» | польська |
| król «король» | польська |
| кро́лик | російська |
| küniklīn «кріль» (букв. «маленький король») | середньоверхньнімецька |
| künic | середньоверхньнімецька |
| králik | словацька |
| králik | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України