КРИЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

кри́ла «стіжок, купа, копиця»

очевидно, похідні утворення від кри́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

крило́ «прикриття, парасолька (від дощу, сонця)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кри́ти українська

крило́ «літальний орган»

сумнівне виведення (Schuster-Šewc І 698–699) від псл. *(s)krid-/(s)kryd- з іє. *(s)krī-/ (s)krū- «різати»;
др. ы (зам. и), відбите в р. ы, з’явилося внаслідок контамінації з крыти (› р. крыть, крыльцо́);
споріднене з лит. skŕieti «літати, швидко бігти; повертатися», лтс. skrìet «бігти», дісл. skríða «відходити, іти вперед», свн. schrīten «крокувати; сідати на коня», нвн. schreiten «крокувати, ступати»;
псл. kridlo, *skridlo, суфіксальне утворення від дієслівної основи псл. *skri- (‹іє. *skrei-) «літати»;
р. бр. крыло́, др. крило «крило; пазуха; фланг», п. skrzydło, [krzydło], ч. křídlo, слц. krídlo, вл. křidło, нл. kśidło, полаб. kreidele, болг. крило́, м. схв. кри́ло, слн. krílo, стсл. крило;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відкри́лок
закри́льщик «крайній облавник»
кри́ла «плавці, пера у риби»
крила́н «вид кажана, Pteropus»
крила́стий «крилатий»
крила́тий
крила́тиця «крилоподібний слимак, стромб, Strombus» (зоол.)
крила́тка «верхній чоловічий одяг; сухий плід деяких дерев»
крила́ч «ятір з крилами»
кри́лаш «помічник рибальського отамана»
крили́нка «вид кажана, Pterocanium»
крилови́й
кри́льний
крильча́стий
крильча́тка «механізм, складовою частиною якого є крила»
криля́
криля́к «крилатка (плід)»
надкри́ла «передні крила жуків і комах»
надкри́лє
надкри́лля «тс.»
надкри́ля
обезкри́лити
одкри́лє «крило, фланг»
окрила́тіти
окрилє «мис, коса»
о́криль «крилоподібний слимак, стромб, Strombus» (зоол.)
окриля́ти
передкри́лок
підкри́лко «стіна ятера»
підкри́лля
підкри́лок
розкрі́литися «розхристатися (особливо йдучи чи біжучи)»
узкри́лє «крило; облямівка, край, кут, ріг; кордон, рубіж»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крыло́ білоруська
крило́ болгарська
křidło верхньолужицька
skríða «відходити, іти вперед» давньоісландська
крыти (› р. крыть, крыльцо́) давньоруська
крило «крило; пазуха; фланг» давньоруська
*(s)krī-/(s)krū «різати» (s)krū- індоєвропейська
*skrei- індоєвропейська
skrìet «бігти» латиська
skŕieti «літати, швидко бігти; повертатися» литовська
кри́ло македонська
kśidło нижньолужицька
schreiten «крокувати, ступати» нововерхньонімецька
kreidele полабська
skrzydło польська
krzydło польська
*(s)krid-/(s)kryd- праслов’янська
kridlo праслов’янська
*skridlo праслов’янська
*skri- «літати» (‹іє. *skrei-) праслов’янська
крыть російська
крыльцо́ російська
крыло́ російська
крúло сербохорватська
schrīten «крокувати; сідати на коня» середньоверхньнімецька
krídlo словацька
krílo словенська
крило старослов’янська
křídlo чеська

крило́ (бот.)(у сполученні [крило орлине] «астрагал солодколистовидний, Astragalus glycyphylloides DC.»)

результат перенесення назви пташиного крила на рослину, зумовленого, можливо, деякою подібністю розгалужених стебел астрагалу до розгорнутих орлиних крил (Федченко–Флеров 571; Флора УРСР VI 455);

кри́ти

споріднене з лит. kráuti «навалювати, накладати», krūvà «купа», лтс. kraũt «вантажити», krava «купа», kràuja «обрив, круча», krūtiês «нав’язуватися», гр. κρύπτω «закриваю, покриваю, приховую», κρύβδην, κρύβδᾱν, κρύβδα «потай», а також, можливо, з дісл. hraukr «купа», ірл. crúach «купа, (зокрема, зерна)», що зводяться до іє. *krəu-: *krā(u)-: *kru- «збирати, зосереджувати, укривати»;
псл. kryti;
криї́вка «захисток, схованка», [кри́тнйк] «покрівельник; очкур Ж», [криття́] «верхній одяг», [кри́ша] «дах», [кришини́на] «підкладка» Ж, кри́шка, [крі́вля] «покрівля», [крове́ць] «приховане місце; притулок; кубло», [кровло́] «дах, покрівля» Ж, [кровля́] «тс.» Ж, [кро́ля] «покривка на лежачий вулик» ВеБа, [крийо́мий] «схований, прихований» Ж, [крове́льний] «даховий» Ж, [кри́йма] «густо покривши», [криткома́] «крадькома», викрива́ти, викрива́льник, викрива́ч, викриття́, викрива́льний, викривни́й, відкрива́ч, відкри́тка, відкриття́, за́кривка, [накри́в] «покришка», [накри́вчина, накри́вочка] «тс.» Ж, накрива́ло, накрива́льник, [накриве́нце] «весільне покривало» Ж, на́кри́вка СУМ, Г, [на́кри́тка] «покритка» Г, Бі, накриття́ «накривання; покрівля; [покривало]», [на́кришка] «накривка; квадратна мережа, якою накривають рибу під час ловлі», накривни́й, накритни́й, [окри́ва] «оболонка, покривало; покришка, покрив» Ж, [окрива́нье] «заступництво, охорона» Бі, [окро́в] «оболонка, обгортка» Ж, [окро́ва] «тс.» Ж, [окрове́ць] «оболоночка » Ж, перекриття́, [підкрі́вний] «який знаходиться під покрівлею», по́крив, [покри́ва] «покрівля», [покрива́йло] «покривало; оболонка, покришка Ж», [покрива́йниця] «молода в обряді покривання голови», [покри́ванка] «тс.», [покрива́льниця] «тс.; покривало», [покрива́лка] «покришка» ДзАтл II, покри́ва́ло «тканина для покривання СУМ, Г; [покришка] ДзАтл II», [по́кривка] «покришка» ДзАтл II, покри́вка, покри́вники «дрібні морські тварини з тілом, покритим оболонкою», по́кри́тка, по́кришка, [покрі́в] «покрова (церковне свято)», покрі́вець «покров; кришка; [марля, якою покривають мерця Mo]», покрі́вля, покро́в, покро́ва́ «церковне свято; [покровительниця]», покрови́тель, покрови́тельство, [покро́вка] «яблуня, плоди якої достигають на кінець вересня», покрива́льний, покривни́й, [покрі́вний] «який стосується покрови», [покрове́ний] «покритий», [прикрива́ло] «покришка, обгортка; віко» Ж, прикриття́, розкриття́, розкривни́й, [скрива́ло] «покривало, яким покривають молоду», [скри́тка] «покритка», [скри́ток] «притулок», скри́ти, скри́тний, укри́ва́ло СУМ, Ж, укрива́льник, укриття́, [укрі́вля́] «покривало; покриття (даху)» Г, Ж;
р. крыть, бр. крыць, др. крыти «крити; обгортати», п. вл. kryć, ч. krýti, слц. kryt’, нл. kšyś, полаб. krajĕ «покриває», болг. кри́я «ховаю», м. крие «криє», схв. крȕти, слн. kríti, стсл. крыти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кри́йка «сховище, притулок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крыць білоруська
кри́я «ховаю» болгарська
kryć верхньолужицька
κρύπτω «закриваю, покриваю, приховую» грецька
κρύβδην грецька
κρύβδᾱν грецька
κρύβδα «потай» грецька
hraukr «купа» давньоісландська
крыти «крити; обгортати» давньоруська
*krəū˘-: *krā(u)-: *krū˘- «збирати, зосереджувати, укривати» індоєвропейська
crúach «купа, (зокрема, зерна)» ірландська
kraũt «вантажити» латиська
krava «купа» латиська
kràuja «обрив, круча» латиська
krūtiês «нав’язуватися» латиська
kráuti «навалювати, накладати» литовська
krūvà «купа» литовська
крие «криє» македонська
kšyś нижньолужицька
krajĕ «покриває» полабська
kryć польська
kryti праслов’янська
крыть російська
крȕти сербохорватська
kryt' словацька
kríti словенська
крыти старослов’янська
krýti чеська

грот «печера в скелі»

запозичення з французької мови;
фр. grotte «грот» походить від іт. grotta «тс.», яке через посередництво нар.-лат. crupta (лат. crypta) «коридор, грот» зводиться як запозичення до гр. κρυπτή «критий хід, склепіння, тайник», похідного від κρύπτω «закриваю, ховаю», спорідненого з лит. kráuti «класти одне на друге», укр. кри́ти;
р. бр. грот, п. grota, слц. grotta (архіт.) «штучний грот», схв. гро́тло «ущелина, кратер, жерло, горловина»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грот білоруська
κρυπτή «критий хід, склепіння, тайник» грецька
grotta «тс.» італійська
kráuti «класти одне на друге» литовська
crupta «коридор, грот» (лат. crypta) народнолатинська
grota польська
грот російська
гро́тло «ущелина, кратер, жерло, горловина» сербохорватська
grotta «штучний грот» (архіт.) словацька
кри́ти українська
grotte «грот» французька
κρύπτω «закриваю, ховаю» ?

край «біля, коло» (прийм.)

застигла форма знахідного відмінка однини іменника край (див.);
р. (пд.-зах.) [край] «біля, коло», бр. болг. край, ч. слц. kraj, м. крај «тс.», схв. крај «тс.; при; поряд; незважаючи на», слн. kràj «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кра́я
крей
кри
крий
крій
о́край
окра́йки «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
край білоруська
край болгарська
крај «тс.» македонська
край «біля, коло» (пд.-зах.) російська
крај «тс.; при; поряд; незважаючи на» сербохорватська
kraj словацька
kràj «тс.» словенська
край українська
kraj чеська

кра́сти

реконструюється давніше *kro-d- «іти, ступати в певний спосіб», як спсюіднене з дінд. krā́matі «ступає, іде» (ЭССЯ 12, 102–105);
зіставлення з гр. χλω̃δις «злодій» (Machek ESJČ 290; Specht 175, 248, 252, 319) непереконливе;
зближення з лит. skródžiu, skrósti «розрізувати, розколювати» (Matzenauer LF 9, 3) малообґрунтоване;
вважається також спорідненим з лтс. krāt «збирати, складати, нагромаджувати», krājums «запас», що походять, очевидно, від іє. *krā(u)-/krəu-/ krū˘- «громадити, скупчувати», до яких зводиться також псл. kryti, укр. кри́ти;
дальші зв’язки неясні;
псл. krasti (‹*kradti);
р. красть, бр. кра́сці, др. красти, п. kraść, ч. krásti, слц. kradnúť, вл. kradnyć, нл. kšadnuś, болг. крада́, м. краде, схв. крȁсти, слн. krásti, стсл. красти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

викрада́ч
докрада́тися
докра́стися
закрада́тися
закра́дливий
закра́стися
краде́жа «кража»
кра́демці «крадькома»
кра́дений
кра́ді́ж
краді́жка
кра́ді́жний
краді́й
кра́дки
кра́дці
кра́дьки
крадько́
крадькома́
крадьма́
крадю́ка
крадю́куватий
крадю́чий
крадя́щий
кра́жа
кра́стися
кра́цьки
крацьком «тс.»
покради́ємці «крадькома»
по́крадимці О
по́крадьки
покрацьки «тс.»
розкрада́ч
скрада́тися
скра́дливий
скра́дний
увікра́стися
укра́дливий
укра́дьки «крадькома»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кра́сці білоруська
крада́ болгарська
kradnyć верхньолужицька
χλω̃δις «злодій» грецька
krā́matі «ступає, іде» давньоіндійська
красти давньоруська
*krā(u)- «громадити, скупчувати» індоєвропейська
krəu- індоєвропейська
krū˘- індоєвропейська
krāt «збирати, складати, нагромаджувати» латиська
krājums «запас» латиська
skródžiu литовська
skrósti «розрізувати, розколювати» литовська
краде македонська
kšadnuś нижньолужицька
kraść польська
*kro-d- «іти, ступати в певний спосіб» праслов’янська
kryti праслов’янська
krasti (‹*kradti) праслов’янська
*kradti праслов’янська
красть російська
крȁсти сербохорватська
kradnúť словацька
krásti словенська
красти старослов’янська
кри́ти українська
krásti чеська

криви́й

псл. *krivъ «кривий, вигнутий, викривлений, покалічений, кульгавий; несправедливий, поганий; лівий; винний»;
споріднене з лит. kreĩvas «кривий, фальшивий», krívis «кривобокий, кривий», [kraĩvas] «кривий, косий», лтс. krails «зігнутий», krievs «кривий», kraitât «хитатися»;
балт.сл. *krei-vo- розглядається як розширення іє. *(s)ker- «вигинати, кривити, крутити», з яким, можливо, пов’язані також лат. curvus «зігнутий; закривлений, кривий», гр. κυρτός «тс.», ав. skarəna- «круглий»;
р. криво́й, бр. крывы́, др. кривыи, п. krzywy, ч. křivý, слц. krivý, вл. křiwy, нл. kśiwy, полаб. kraivĕ, болг. м. крив, схв. кри́в «кривий; покалічений», слн. krív, стсл. кривъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

крива́к «зрубане криве дерево; посудина, в якій смажать поросят; заєць»
криванжа́ «кривий»
кри́вати «кульгати»
криве́ць «тс.»
криви́зна
кривина́
криви́ти
криві́ти
кривко́ «кривий»
кривлю́га «криве сучкувате дерево»
кривля́ка
кривля́тися
кривондя́га «кривий, безногий, безрукий»
кривондя́ка «тс.»
кривува́стий
кривува́ти «бути кульгавим»
кривува́тий
криву́лина
криву́лька «крива лінія; [кривий] Ж»
кривульки «узор на крашанці, на глиняному посуді»
кривулькува́тий
кривульча́стий
криву́ля «крива лінія; кривий; [шабля] Я»
кривуля́ка «тс.»
кривуля́стий
кривуля́ти «робити криві лінії; кульгати, шкандибати»
кривунда́ «кривий»
кривуно́к «закрут, заворот»
криву́х «криве дерево»
криву́ца «кривонога»
кривцу́н «кривий»
на́кри́во
окриволі́ти «окривіти»
по́кривий «кривуватий»
покриву́ли́ти «покривити»
скри́ва «скоса»
скривулі́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
skarəna- «круглий» авестійська
крывы́ білоруська
крив болгарська
křiwy верхньолужицька
κυρτός «тс.» грецька
кривыи давньоруська
*(s)ker- «вигинати, кривити, крутити» індоєвропейська
curvus «зігнутий; закривлений, кривий» латинська
krails «зігнутий» латиська
krievs «кривий» латиська
kraitât «хитатися» латиська
kreĩvas «кривий, фальшивий» литовська
krívis «кривобокий, кривий» литовська
kraĩvas «кривий, косий» литовська
крив македонська
kśiwy нижньолужицька
kraivĕ полабська
krzywy польська
*krivъ «кривий, вигнутий, викривлений, покалічений, кульгавий; несправедливий, поганий; лівий; винний» праслов’янська
криво́й російська
крȗв «кривий; покалічений» сербохорватська
krivý словацька
krív словенська
кривъ старослов’янська
křivý чеська
*krei-vo- ?

криво́к «одна з порід кулика» (орн.)

очевидно, запозичення з російської мови;
можливо, йдеться про криві голінасті ноги, характерні для куликів взагалі;
мотивація назви не зовсім ясна;
р. криво́к «кулик-сорока строката, Haematopus ostralegus L.», як і [криве́ц, кри́вка] «тс.», найвірогідніше, є похідним від криво́й (крив);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
криво́к «кулик-сорока строката, Haematopus ostralegus L.» російська
криве́ц «тс.» російська
кри́вка «тс.» російська
криво́й (крив) російська
крив російська

кри́ла́с «підвищене місце у церкві для хору»

через старослов’янську мову запозичене в давньоруську з середньогрецької;
сгр. κληρος «жереб; те, що дісталося за жеребом, частка, спадщина, надбання; (перен.) християнська громада; духівництво» є тим самим словом, до якого зводиться й клір;
первісна форма клирос зазнала зміни, очевидно, під впливом слова крило́ «бік»;
р. [кры́лос, кри́лос], кли́рос, бр. клі́рас, др. крылосъ, крилосъ, клиросъ, болг. м. кли́рос, стсл. клиросъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кли́рос
клирошани́н
кри́ло́с «тс.»
крилошани́н «той, що співає на криласі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
клі́рас білоруська
кли́рос болгарська
крылосъ давньоруська
крилосъ давньоруська
клиросъ давньоруська
кли́рос македонська
кры́лос російська
кри́лос російська
кли́рос російська
κληρος «жереб; те, що дісталося за жеребом, частка, спадщина, надбання; (перен.) християнська громада; духівництво» середньогрецька
клір середньогрецька
клиросъ старослов’янська
клирос українська
крило́ «бік» українська

одкрове́ння

стсл. отъкръвєниѥ утворене на основі отъкръвєнъ, дієприкм. від дієслова отъкрыти, що складається з префікса отъ-, якому відповідає укр. від-, і дієслова крыти, якому відповідає укр. кри́ти (див.);
запозичення зі старослов’янської мови;
р. открове́ние;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
открове́ние російська
отъкръвєниѥ старослов’янська
отъкрыти старослов’янська
від- українська
кри́ти українська
отъ- ?

о́криль «стромб, крилоподібний равлик, Strombus» (зоол.)

похідне утворення від крило́;
можливо, часткова калька нім. Flügelschnecke «тс.», що складається з Flügel «крило» та Schnecke «равлик»;
назва зумовлена крилоподібною формою панцира цього равлика;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Flügelschnecke «тс.» німецька
крило́ ?
Flügel «крило» ?
Schnecke «равлик» ?

розшкри́лити «розчепити»

очевидно, пов’язане з крило́;
пор. [рускри́лите] «розвести в сторони» (про руки) Корз;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розкрі́литися «розхристатися (особливо йдучи чи біжучи)»
розшкрі́лити «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крило́ українська
рускри́лите «розвести в сторони» (про руки) українська

скри́тниця «Crypsis Ait.» (бот.)

лат. crypsis походить від гр. ϰρύπτω «скриваю, заховую», спорідненого з псл. kryti, укр. кри́ти;
похідне утворення від скри́ти «заховати», калька латинської наукової назви рослини;
наукова назва зумовлена тим, що суцвіття скритниці знизу до половини ховаються в пазухах верхніх листків;
р. скры́тница, бр. скры́тніца, ч. skrytěnka, слц. skrytka «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скры́тніца білоруська
ϰρύπτω «скриваю, заховую» грецька
crypsis латинська
kryti праслов’янська
скры́тница російська
skrytka «тс.» словацька
кри́ти українська
скри́ти «заховати» українська
skrytěnka чеська

прикрит «купальниця європейська, Trollius europaeus L.» (бот.)

аконіт і купальниця належать до однієї родини жовтцевих;
назва зумовлена тим, що у квітках аконіту внутрішня порожнина прикрита верхнім листочком чашечки;
очевидно, пов’язане з прикри́тий, похідним від кри́ти;
р. [прикры́т] «тс.», [пригра́д] «аконіт», [пригрид] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

при́град «аконіт бруквоподібний, Aconitum napellus L.»
пригрид «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прикры́т «тс.» російська
пригра́д «аконіт» російська
пригрид «тс.» російська
прикри́тий українська
кри́ти українська

чашокривець «плетуха пухната, Calystegia pubescens Willd.» (пушистий)] (бот.)

назву рослині дано через наявність приквіткових листочків (обгорток) біля основи чашечки;
назва утворена з основ слів ча́ша та кри́ти як калька лат. Calystegia, що походить від гр. χάλυξ (бот.) «чашечка» та στέγη «обгортка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
χάλυξ «чашечка» (бот.) грецька
Calystegia латинська
ча́ша ?
кри́ти ?
στέγη «обгортка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України