КРАТЕР — ЕТИМОЛОГІЯ

кра́тер «западина на вершині чи схилі вулкана; округла гора на поверхні місяця»

через західноєвропейське посередництво (нім. Kráter, фр. cratère) запозичено з латинської мови;
лат. crātēr «кратер; велика посудина для змішування води з вином, ківш; посудина для олії; басейн для води, водойма; безодня» походить від гр. κρᾱτήρ «тс.», пов’язаного з κράσις «змішування, злиття», похідним від дієслова κεράννυμι, κεραννύω) «змішую, розбавляю водою», спорідненого з дінд. śrā́yati «варить», śrīnā́ti «мішає, варить»;
др. кратырь є, мабуть, безпосереднім запозиченням з середньогрецької мови;
р. болг. схв. крáтер, бр. кра́тэр «тс.», др. кратырь «бокал, чаша», п. krater «кратер», ч. слц. слн. kráter, м. кратер;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кра́тэр «тс.» білоруська
крáтер болгарська
κρᾱτήρ «тс.» грецька
κράσις «змішування, злиття» грецька
κεραννύω «змішую, розбавляю водою» грецька
κεράννυμι грецька
śrā́yati «варить» давньоіндійська
śrīnā́ti «мішає, варить» давньоіндійська
кратырь давньоруська
кратырь «бокал, чаша» давньоруська
crātēr «кратер; велика посудина для змішування води з вином, ківш; посудина для олії; басейн для води, водойма; безодня» латинська
кратер македонська
Kráter німецька
krater «кратер» польська
крáтер російська
крáтер сербохорватська
kráter словацька
kráter словенська
cratère французька
kráter чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України