КРАСА — ЕТИМОЛОГІЯ

краса́

висловлювалась гіпотеза про зв’язок з лит. krosnis «піч», лтс. krãsns «тс.» (Skok II 180–181; Младенов 256; Bern. 1608; Walde–Hofm. I 277–278);
псл. krasa;
певної етимології не має;
пов’язується з псл. kresati «кресати», первісно «створювати, творити» (ЭССЯ 12, 95–97);
зіставляється з лит. kárštas «гарячий», karštis «спека, жара», лтс. kar̃sa «тс.», kar̃sêt «розпалювати, розігрівати», звідки первісне значення «блиск вогню; світло» → «щось гарне» (Sławski III 60);
зближують також із лит. grõžis «краса» (Machek ESJČ 289–290);
малоймовірний зв’язок з двн. hruom «слава», гот. hroѣeigs «переможний», ісл. hrosa «слава», дісл. hrósa «славити, хвалитися», hróđz «слава» (Фасмер II 367);
р. бр. краса́, п. вл. krasa, ч. слц. krása, нл. kšasa, болг. м. кра́сен «гарний», схв. крáсан «тс.», слн. krásen «прекрасний», стсл. краса;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́красити «вичистити»
викраша́ти «хизуватися» (себе)]
викраша́тися «красуватися»
за́крас «фарба»
за́кра́ска
красаве́ць
красави́ця
красави́чка
красаву́ля «веселка»
кра́сень
красиве́нний «дуже гарний»
краси́вий
кра́сий «строкатий, барвистий»
кра́сик «рябий собака»
краси́ло
красильний
краси́льник
краси́льня
краси́стий «тс.»
краси́тель
кра́си́ти
кра́си́тися
красівки́ «пістряві мухи»
красі́течний «дуже гарний»
красі́ти «красуватися»
красі́тка «красуня»
красі́тний «красивий»
кра́ска
краска́р «маляр»
кра́ски́ «дитяча гра»
краскува́ти «фарбувати»
красни́вечко «рум’яна» (?)
кра́сний «гарний, прекрасний»
красні́вечко «тс.»
красні́ти «кращати»
красови́тий
красови́ця «красуня»
красота́
красо́тка
красо́ха
красувати «виділятися красою; цвісти (перев. про злакові)» (ся)
красу́ля
красу́н
красу́нь
красу́ня
красу́ня
красу́ха
красу́ха «тс.»
красу́чий «гарний, красивий»
красю́к «красень»
красю́щий «дуже гарний, красивий»
кра́ся «веселка»
крашани́к «пофарбований у червону фарбу сардак»
кра́шанка «пофарбоване на Великдень яйце; [яйце]»
крашени́к
крашени́на «пофарбована тканина»
крашени́ці «червоні вовняні штани в гуцулів»
крашеня́к «тс.»
крашни́на «(різнокольорові) текстильні товари (?)»
окра́са
окраша́ти
покра́са «прикраса; у весільному обряді: кривава пляма на сорочці молодої; червона запаска як символ цнотливості нареченої; червоні стрічки, які роздають учасникам весільного обряду»
прекра́сний
прикра́са
прикра́сити
при́красний «надзвичайно гарний»
прикраша́льний
приукра́са «прикраса»
розкра́ска
розкра́шувач
сукраси́ти «прикрасити»
украси́вий «прикрашений (?)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
краса́ білоруська
красен «гарний» болгарська
krasa верхньолужицька
hroѣeigs «переможний» готська
hruom «слава» давньоверхньонімецька
hrósa «славити, хвалитися» давньоісландська
hróđz «слава» давньоісландська
hrosa «слава» ісландська
krãsns «тс.» латиська
kar̃sa «тс.» латиська
karsêt «розпалювати, розігрівати» латиська
krosnis «піч» литовська
kárštas «гарячий» литовська
karštis «спека, жара» литовська
grõžis «краса» литовська
кра́сен «гарний» македонська
kšasa нижньолужицька
krasa польська
krasa праслов’янська
kresati «кресати» праслов’янська
краса́ російська
крáсан «тс.» сербохорватська
krása словацька
krásen «прекрасний» словенська
краса старослов’янська
krása чеська

краса́ «щириця хвостата, Amaranthus caudatus L.; зірки садові (татарське мило), Lychnis chalcedonica . Я» (бог.)

похідні утворення від краса «врода»;
назви рослин зумовлені гарною формою або гарним яскравим кольором квітів (Вісюліна–Клоков 149, 151; Нейштадт 147, 226, 450; Machek Jm. rostl. 81);
р. [краса́] «щириця», [краса́вица (американская)] «зірки садові», [красавочка] «Dianthus seguieri Vill.», [красе́лия] «красоля», вл. krasa «красоля велика»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

красавочка «вид гвоздики, Dianthus seguieri Vill.»
краснянка «золототисячник зонтичний, Centaurium umbellatum Gilib.»
красотка «синюха голѵба, Polemonium coeruleum .»
красульки «красоля велика, Tropaeolum major L.»
красуха «образки болотні, Calla palustris L. »
Етимологічні відповідники

Слово Мова
krasa «красоля велика» верхньолужицька
краса́ «щириця» російська
краса́вица (американская) «зірки садові» (американская)] російська
красавочка «Dianthus seguieri Vill.» російська
красе́лия «красоля» російська
краса «врода» українська

красавиця «беладонна лікарська, Atropa belladonna L.» (бот.)

назва зумовлена тим, що в Італії жінки рум’янилися соком з плодів цієї рослини (Анненков 59);
калька другої частини наукової назви belladonna, яка походить з основ італійських слів bella «вродлива, гарна» і donna «жінка»;
похідне утворення від краса́ «врода»;
р. краса́вка, бр. краса́ўка, слц. krasavica «тс. »;
Фонетичні та словотвірні варіанти

красавка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
краса́ўка білоруська
bella «вродлива, гарна» італійська
donna «жінка» італійська
краса́вка російська
krasavica «тс. » словацька
краса́ «врода» українська

краса́вка «ведмедиця кайя, Arctia caja L. » (ент.)

похідні утворення від краса́;
назви комах зумовлені їх яскравим забарвленням (УРЕ 5, 98–99; 9, 88; Горностаев 142, 206);
назви хлібного жука виводяться від красува́ти(ся) «цвісти (про злакові)», оскільки цей жук вилітає на жито, коли воно цвіте (Гриценко 164);
Фонетичні та словотвірні варіанти

краса́вчик «пістрянка, Zygaea F.»
краса́тка сосно́ва «златка велика, Buprestis mariana L.»
краси́вець «красотіл, Calosoma Web.»
красу́лька «тс.»
красу́ля «красотіл пахучий, Calosoma sycophanta L.»
красуля́к «жужелиця, Carabus Thoms.»
красу́н «хлібний жук, Anisoplia austriaca Hbst.»
красу́нок «тс.»
красю́чка «жужелиця»
крася́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
краса́ українська
красува́ти(ся) «цвісти (про злакові)» українська

краса́нка «щиглик, Carduelis carduelis L. (Fringilla carduelis)» (орн.)

похідне утворення від краса́ «врода»;
назва зумовлена червоним оперенням нижнього боку тіла птаха (Воїнств.–Кіст. 251);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
краса́ «врода» українська

кра́сни «червоний»

існує також думка (Sławski III 65) про первісність значення «червоний» щодо «гарний, прекрасний»;
очевидно, часткове запозичення з російської мови;
р. кра́сный «червоний», як і бр. [кра́сный] «яскраво-червоний, пунцовий», п. розм. krasny «червоний», ч. ст. krásný «почервонілий, червоний», є похідним від краса́;
значення «червоний» вважається вторинним щодо «гарний, прекрасний»;
не виключено також, що в частині українських говірок (пор. дані інших слов’янських мов) це значення є здавна успадкованим, лише підтриманим впливом російської (можливо, й польської або білоруської) мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кpacíти «червоніти»
красноватий «червонуватий, червонястий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кра́сный «яскраво-червоний, пунцовий» білоруська
krasny «червоний» (розм.) польська
кра́сный «червоний» російська
краса́ українська
krásný «почервонілий, червоний» (ст.) чеська

красове́ць «корольок золотоголовий, Regulus eristatus L.» (орн.)

похідне утворення від краса́;
назва пояснюється тим, що дорослі птахи мають на голові яскраво-червону або жовту смужку чи пляму;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
краса́ українська

красови́к «квітень»

запозичення з білоруської мови;
бр. красаві́к «тс.» пов’язане з [красава́цца] «цвісти», краса́ «краса; пилок на хлібах, що цвітуть; [квіти, цвітіння, цвіт]», укр. краса́ «врода» (пор. також бр. кра́ска «квітка»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
красаві́к «тс.» білоруська
красава́цца «цвісти» білоруська
краса́ «краса; пилок на хлібах, що цвітуть; [квіти, цвітіння, цвіт]» білоруська
кра́ска білоруська
краса́ «врода» (пор. також бр. кра́ска «квітка») українська

красо́ля «Tropaeolum majus .; хрінниця посівна (крес-салат), Lepidium sativum L. Mak» (бот.)

пов’язання з нім. Kresse «тс.» (Шелудько 35) непереконливе;
назва зумовлена яскраво-червоним кольором квітів рослини;
похідне утворення від краса́;
р. [красо́ля, красу́ля] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

красовуля «тс.»
красу́лька «красоля»
красу́лька «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Kresse «тс.» німецька
красо́ля російська
красу́ля «тс.» російська
краса́ українська

красо́ха «сиворакша, Coracias garrulus L.» (орн.)

похідне утворення від краса́;
назва зумовлена яскравим і барвистим оперенням птаха (Воїнств.–Кіст. 207);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
краса́ українська

красу́ха «кропив’янка, кропив’яна пропасниця» (мед.)

очевидно, запозичення з російської мови;
р. [красу́ха] «тс.; кір; червоний висип по тілу; золотуха» пов’язане з краса́ (заст.) «краса», кра́сный «червоний», спорідненими з укр. краса́1, [кра́сни] (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
красу́ха «тс.; кір; червоний висип по тілу; золотуха» російська
краса́ «краса» (заст.) російська
кра́сный «червоний» (заст.) російська
краса́ українська
кра́сни українська

кра́щий «ліпший; вродливіший»

псл. *krašьjь, похідне від *krasъ (укр. [кра́сий] «строкатий»), пов’язаного з krasa, укр. краса́;
недостатньо обґрунтоване виведення від гіпотетичного псл. *krasъkъ (Обнорский ИОРЯС ЗО, 486) або від *krē-so-, нібито пов’язаного з krěsiti «воскрешати» (Vaillant Езиков. изсл. Младенов 283);
р. кра́ше «краще», др. крашии «кращий», п. ст. krasszy, ч. krašší, ст. kraší, слц. krajši «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кра́щати
кращі́шати
кращі́ший
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крашии «кращий» давньоруська
krasszy польська
*krašьjь праслов’янська
*krasъ (укр. [кра́сий] «строкатий») праслов’янська
krasa праслов’янська
*krasъkъ праслов’янська
krěsiti «воскрешати» праслов’янська
*krē-so- праслов’янська
кра́ше «краще» російська
krajši «тс.» словацька
краса́ українська
кра́сий українська
krašší чеська
krasszy ?
kraší ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України