КРАН — ЕТИМОЛОГІЯ

кран

запозичення з німецької мови;
нвн. Kran «кран» походить від снн. kran «журавель; (пізніше також) кран», спорідненого з гол. kraan «тс.», дангл. cran «журавель», а також з вірм. krunk, гр. γεράνος, лит. gérvė, псл. žeravь, укр. жураве́ль;
р. бр. болг. м. кран, п. вл. kran, схв. крȃн;
Фонетичні та словотвірні варіанти

крант «кран»
крент «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кран білоруська
кран болгарська
kran верхньолужицька
krunk вірменська
kraan «тс.» голландська
γεράνος грецька
cran «журавель» давньоанглійська
gérvė литовська
кран македонська
Kran «кран» нововерхньонімецька
kran польська
žeravь праслов’янська
кран російська
крȃн сербохорватська
kran «журавель; (пізніше також) кран» середньонижньонімецька
жураве́ль українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України