КОШАРА — ЕТИМОЛОГІЯ

коша́ра «загорожа для овець; [погрібник; фашистський концтабір] Л»

очевидно, запозичення з молдавської і румунської мов;
молд. коша́р(э) «хлів, загорожа для худоби», рум. coşár, coşáră «тс.» є зворотними запозиченнями з болгарської або сербохорватської мови;
болг. коша́ра, схв. кòшара, очевидно, виникли на основі рум. căşăríe «сироварня; вівчарня», [căşare] «тс.» (‹ лат. caseāria «сироварня») як результат його зближення з болг. кош «плетений кошик», схв. кȍш «великий кошик»;
рум. căşăríe є похідним від caş «овечий (або козячий) сир», що продовжує лат. cāseus «сир», споріднене з псл. kvasъ, укр. квас;
менш імовірне виведення слова (Sławski II 540–541; Клепикова 188–200) від псл. *košь «кошик»;
р. [коша́ра] «загорожа для овець», бр. [каша́ра], п. koszara, koszar, ч. košár, слц. košiar, болг. коша́ра, м. кошара, схв. кòшара «тс.; хлів», цсл. кошара, кошарга «загорожа для овець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́шар «загорожа для овець»
кошари́нє «місце, де була кошара»
коша́рити «заганяти худобу в кошару»
коша́рище «тс.»
коша́рник «кошара»
кошаро́вина «(можливо) платня за кошару»
кошарува́ти «тримати худобу в кошарі»
кошары (1565)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каша́ра білоруська
коша́ра болгарська
кош «плетений кошик» болгарська
коша́ра болгарська
caseāria латинська
cāseus «сир» латинська
кошара македонська
коша́р(э) «хлів, загорожа для худоби» молдавська
koszara польська
koszar польська
kvasъ праслов’янська
*košь «кошик» праслов’янська
коша́ра «загорожа для овець» російська
coşár румунська
coşáră «тс.» румунська
căşăríe «сироварня; вівчарня» румунська
căşare «тс.» (‹ лат. caseāria «сироварня») румунська
căşăríe «овечий (або козячий) сир» румунська
caş румунська
кòшара сербохорватська
кȍш «великий кошик» сербохорватська
кòшара «тс.; хлів» сербохорватська
košiar словацька
квас українська
кошара церковнослов’янська
кошарга «загорожа для овець» церковнослов’янська
košár чеська

кабіне́т

запозичення з німецької мови;
нім. Kabinett «кабінет; альтанка; вбиральня» походить від фр. cabinet (gabinet), зменш. від cabine «кабіна», чи від іт. gabinetto «кімната, меблі», зменш. від gabbia «клітка», яке походить від лат. cavea «загороджене місце, клітка, печера», повʼязаного з caulae «загорожа», далі з псл. košь, укр. кіш, коша́ра;
р. кабине́т, ст. габинет, бр. кабіне́т, п. gabinet, ч. слц. вл. kabinet, болг. м. кабине́т, схв. кабùнет, слн. kabinét;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кабіне́т білоруська
кабине́т болгарська
kabinet верхньолужицька
gabinetto «кімната, меблі» італійська
gabbia «клітка» італійська
cavea «загороджене місце, клітка, печера» латинська
caulae «загорожа» латинська
кабине́т македонська
Kabinett «кабінет; альтанка; вбиральня» німецька
gabinet польська
košь праслов’янська
кабине́т російська
габинет (ст.) російська
кабùнет сербохорватська
kabinet словацька
kabinét словенська
кіш українська
коша́ра українська
cabinet (gabinet) французька
cabine «кабіна» французька
gabinet французька
kabinet чеська

ко́шар «кошик»

очевидно, запозичення з угорської мови;
уг. kosár «тс.» походить з південнослов’янських мов: болг. ко́шеp «вулик», м. кошар «тс.», схв. кòшара «кошик; хлів, загорожа для овець (плетена)», ко̏шāр «верша», слн. košára «кошик»;
південнослов’янські слова розглядаються (Skok II 166–167; Sławski II 540) як праслов’янські утворення;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́шеp «вулик» болгарська
кошар «тс.» македонська
кòшара «кошик; хлів, загорожа для овець (плетена)» сербохорватська
ко̏шāр «верша» сербохорватська
košára «кошик» словенська
kosár «тс.» угорська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України