КОШАРА — ЕТИМОЛОГІЯ
коша́ра «загорожа для овець; [погрібник; фашистський концтабір] Л»
очевидно, запозичення з молдавської і румунської мов;
молд. коша́р(э) «хлів, загорожа для худоби», рум. coşár, coşáră «тс.» є зворотними запозиченнями з болгарської або сербохорватської мови;
болг. коша́ра, схв. кòшара, очевидно, виникли на основі рум. căşăríe «сироварня; вівчарня», [căşare] «тс.» (‹ лат. caseāria «сироварня») як результат його зближення з болг. кош «плетений кошик», схв. кȍш «великий кошик»;
рум. căşăríe є похідним від caş «овечий (або козячий) сир», що продовжує лат. cāseus «сир», споріднене з псл. kvasъ, укр. квас;
менш імовірне виведення слова (Sławski II 540–541; Клепикова 188–200) від псл. *košь «кошик»;
р. [коша́ра] «загорожа для овець», бр. [каша́ра], п. koszara, koszar, ч. košár, слц. košiar, болг. коша́ра, м. кошара, схв. кòшара «тс.; хлів», цсл. кошара, кошарга «загорожа для овець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́шар
«загорожа для овець»
кошари́нє
«місце, де була кошара»
коша́рити
«заганяти худобу в кошару»
коша́рище
«тс.»
коша́рник
«кошара»
кошаро́вина
«(можливо) платня за кошару»
кошарува́ти
«тримати худобу в кошарі»
кошары
(1565)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
каша́ра | білоруська |
коша́ра | болгарська |
кош «плетений кошик» | болгарська |
коша́ра | болгарська |
caseāria | латинська |
cāseus «сир» | латинська |
кошара | македонська |
коша́р(э) «хлів, загорожа для худоби» | молдавська |
koszara | польська |
koszar | польська |
kvasъ | праслов’янська |
*košь «кошик» | праслов’янська |
коша́ра «загорожа для овець» | російська |
coşár | румунська |
coşáră «тс.» | румунська |
căşăríe «сироварня; вівчарня» | румунська |
căşare «тс.» (‹ лат. caseāria «сироварня») | румунська |
căşăríe «овечий (або козячий) сир» | румунська |
caş | румунська |
кòшара | сербохорватська |
кȍш «великий кошик» | сербохорватська |
кòшара «тс.; хлів» | сербохорватська |
košiar | словацька |
квас | українська |
кошара | церковнослов’янська |
кошарга «загорожа для овець» | церковнослов’янська |
košár | чеська |
кабіне́т
запозичення з німецької мови;
нім. Kabinett «кабінет; альтанка; вбиральня» походить від фр. cabinet (gabinet), зменш. від cabine «кабіна», чи від іт. gabinetto «кімната, меблі», зменш. від gabbia «клітка», яке походить від лат. cavea «загороджене місце, клітка, печера», повʼязаного з caulae «загорожа», далі з псл. košь, укр. кіш, коша́ра;
р. кабине́т, ст. габинет, бр. кабіне́т, п. gabinet, ч. слц. вл. kabinet, болг. м. кабине́т, схв. кабùнет, слн. kabinét;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кабіне́т | білоруська |
кабине́т | болгарська |
kabinet | верхньолужицька |
gabinetto «кімната, меблі» | італійська |
gabbia «клітка» | італійська |
cavea «загороджене місце, клітка, печера» | латинська |
caulae «загорожа» | латинська |
кабине́т | македонська |
Kabinett «кабінет; альтанка; вбиральня» | німецька |
gabinet | польська |
košь | праслов’янська |
кабине́т | російська |
габинет (ст.) | російська |
кабùнет | сербохорватська |
kabinet | словацька |
kabinét | словенська |
кіш | українська |
коша́ра | українська |
cabinet (gabinet) | французька |
cabine «кабіна» | французька |
gabinet | французька |
kabinet | чеська |
ко́шар «кошик»
очевидно, запозичення з угорської мови;
уг. kosár «тс.» походить з південнослов’янських мов: болг. ко́шеp «вулик», м. кошар «тс.», схв. кòшара «кошик; хлів, загорожа для овець (плетена)», ко̏шāр «верша», слн. košára «кошик»;
південнослов’янські слова розглядаються (Skok II 166–167; Sławski II 540) як праслов’янські утворення;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́шеp «вулик» | болгарська |
кошар «тс.» | македонська |
кòшара «кошик; хлів, загорожа для овець (плетена)» | сербохорватська |
ко̏шāр «верша» | сербохорватська |
košára «кошик» | словенська |
kosár «тс.» | угорська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України