КОЧЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *kočetъ «півень»;

очевидно, утворення звуконаслідувального походження, пов’язане, як і [ко́кош] «півень», з вигуком ко́ко;

значення типу «пристрій для закріплення весла; кілок у плузі»та ін. є первісно переносними, що виникли за подібністю відповідних предметів до півня;

р. [ко́чет] «півень, півнячі шпорки; кілок для закріплення весел», бр. [ко́чат] «кочет», п. ст. koczot «звідник; дрібна монета», [kocot] «китичка, торочки», [kocatek] «мала, непомітна істота»;

очевидно, результат метатези в формі ко́чет при можливому пов’язанні з коти́ти;