КОТРА — ЕТИМОЛОГІЯ

котри́й (питальний, відносний і неозначений займенник)

псл. kotrъ, kotorъ, koterъ, *kъtorъ, *kъterъ;
споріднене з лит. katràs «котрий (із двох)», [katarás] «тс.», лтс. katrs «кожен, усякий, будь-який», дінд. kataráḥ «котрий (із двох)», ав. katara-, гот. haѣar, двн. hwedar, гр. (іон.) κότερος, гр. πότερος «тс.», оск. pútúrús-píd «з обох боків», які зводяться до іє. *qo-, займенникового кореня, наявного також у псл. kъto, укр. хто, і суфікса -tor- (-ter-);
первісно займенник означав «котрий із двох», але пізніше набув значення «котрий із багатьох (незалежно від кількості)» і «який»;
р. кото́рый, бр. като́ры, др. которыи, котерыи, п. który, ч. který, слц. ktorý, [koterý, kot(o)rý], вл. kotry, нл. kótary, [kótery, kótory], схв. [котери], болг. [кутри́] «хто», слн. katéri, стсл. которъ, которыи, котєрыи;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кото́рий
котро́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
katara- авестійська
като́ры білоруська
кутри́ «хто» болгарська
kotry верхньолужицька
haѣar готська
πότερος «тс.» грецька
κότερος (іон.) грецька
hwedar давньоверхньонімецька
kataráḥ «котрий (Із двох)» давньоіндійська
которыи давньоруська
котерыи давньоруська
*q<SUP>u̯</SUP>o- індоєвропейська
katrs «кожен, усякий, будь-який» латиська
katràs «котрий (із двох)» литовська
katarás «тс.» литовська
kótary нижньолужицька
kótery нижньолужицька
kótory нижньолужицька
pútúrús-píd «з обох боків» оскська
który польська
kotrъ праслов’янська
kotorъ праслов’янська
koterъ праслов’янська
*kъtorъ праслов’янська
*kъterъ праслов’янська
kъto праслов’янська
-tor- (-ter-) праслов’янська
-ter- праслов’янська
кото́рый російська
котери сербохорватська
ktorý словацька
koterý словацька
kot(o)rý словацька
katéri словенська
которъ старослов’янська
которыи старослов’янська
котєрыи старослов’янська
хто українська
který чеська

нейтра́льний

запозичення з німецької або французької мови;
н. фр. neutral «нейтральний» походить від слат. neutrālis «не належний ні до тієї, ні до іншої партії», пов’язаного з лат. neuter «жоден з двох, ні той ні інший», що утворилося із заперечної частки nē, спорідненої з псл. ne, укр. не, і займенника uter «котрийсь із двох, хтось із двох», спорідненого з дінд. kataráḥ, ав. katāra- «тс.», лит. katràs «котрий (з двох)», псл. kotrъ, укр. котри́й;
р. нейтра́льный, бр. нейтра́льны, п. вл. neutralny, ч. neutrální, слц. neutrálny, нл. newtralny, болг. м. неутра́лен, схв. нȅутрāлан, слн. nevtrálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нейтра́л
нейтраліза́ція
нейтралізува́ти
нейтраліте́т
Етимологічні відповідники

Слово Мова
katāra- «тс.» авестійська
нейтра́льны білоруська
неутра́лен болгарська
neutralny верхньолужицька
kataráḥ давньоіндійська
neuter «жоден з двох, ні той ні інший» латинська
uter «котрийсь із двох, хтось із двох» латинська
латинська
katràs «котрий (з двох)» литовська
неутра́лен македонська
newtralny нижньолужицька
neutral «нейтральний» німецька
neutralny польська
ne праслов’янська
kotrъ праслов’янська
нейтра́льный російська
нȅутрāлан сербохорватська
neutrālis «не належний ні до тієї, ні до іншої партії» середньолатинська
neutrálny словацька
nevtrálen словенська
не українська
котри́й українська
neutral «нейтральний» французька
neutrální чеська

хто

псл. kъto – складне слово, утворене з двох займенників: къ, спорідненого з лит. kàs «хто, що», лтс. kas «тс.», гр. τέο «кого, чий», алб. kë «кого», лат. quī «який, котрий», ав. дперс. ka- «хто, котрий», kā- «тс.», дінд. kás «хто», хет. kui (з іє. *qu̯o-, *qu̯i-), що виділяється також в укр. ко́жний, ко́трий, куди́ тощо, і -to, похідного від псл. tъ (наявний лише в наз. – зн. в., пор. род. кого, дав. кому і т. д.);
форма з х в українській та деяких інших мовах постала внаслідок дисиміляції проривних кт і заміни першого з них фрикативним х;
р. кто, [хто], бр. хто, др. къто, п. слц. kto, ч. kdo (під впливом kde «де», kdy «коли»), ст. kto, вл. štî (під впливом što «що»), нл. chto, схв. тко̏ (метатеза), ко̏, слн. kdî, стсл. къто;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кто
нікогі́сінько
ніхто́
ніхтогі́сінько
ніхтони́ця «підла жінка»
фто
хто́кало
хто́кати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ka- «хто, котрий» авестійська
«кого» албанська
хто білоруська
štî (під впливом što «що») верхньолужицька
τέο «кого, чий» грецька
kás «хто» давньоіндійська
ka- «хто, котрий» давньоперська
къто давньоруська
quī «який, котрий» латинська
kas «тс.» латиська
kàs «хто, що» литовська
chto нижньолужицька
kto польська
kъto праслов’янська
(наявний лише в наз. -- зн. в., пор. род. кого, дав. кому і т. д.) праслов’янська
кто російська
тко̏ (метатеза) сербохорватська
kto словацька
kdî словенська
къто старослов’янська
ко́жний українська
хто українська
ко̏ українська
kuiіє. *qu̯o-, *qu̯i-) хетська
kdo (під впливом kde «де», kdy «коли») чеська
къ ?
kā- «тс.» ?
ко́трий ?
куди́ ?
-to ?
kto ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України