КОТЕРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
котри́й (питальний, відносний і неозначений займенник)
первісно займенник означав «котрий із двох», але пізніше набув значення «котрий із багатьох (незалежно від кількості)» і «який»;
споріднене з лит. katràs «котрий (із двох)», [katarás] «тс.», лтс. katrs «кожен, усякий, будь-який», дінд. kataráḥ «котрий (із двох)», ав. katara-, гот. haѣar, двн. hwedar, гр. (іон.) κότερος, гр. πότερος «тс.», оск. pútúrús-píd «з обох боків», які зводяться до іє. *qu̯o-, займенникового кореня, наявного також у псл. kъto, укр. хто, і суфікса -tor- (-ter-);
псл. kotrъ, kotorъ, koterъ, *kъtorъ, *kъterъ;
р. кото́рый, бр. като́ры, др. которыи, котерыи, п. który, ч. který, слц. ktorý, [koterý, kot(o)rý], вл. kotry, нл. kótary, [kótery, kótory], схв. [котери], болг. [кутри́] «хто», слн. katéri, стсл. которъ, которыи, котєрыи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кото́рий
котро́й
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
katara- | авестійська |
като́ры | білоруська |
кутри́ «хто» | болгарська |
kotry | верхньолужицька |
haѣar | готська |
πότερος «тс.» | грецька |
κότερος (іон.) | грецька |
hwedar | давньоверхньонімецька |
kataráḥ «котрий (Із двох)» | давньоіндійська |
которыи | давньоруська |
котерыи | давньоруська |
*q<SUP>u̯</SUP>o- | індоєвропейська |
katrs «кожен, усякий, будь-який» | латиська |
katràs «котрий (із двох)» | литовська |
katarás «тс.» | литовська |
kótary | нижньолужицька |
kótery | нижньолужицька |
kótory | нижньолужицька |
pútúrús-píd «з обох боків» | оскська |
który | польська |
kъto | праслов’янська |
-tor- (-ter-) | праслов’янська |
-ter- | праслов’янська |
kotrъ | праслов’янська |
kotorъ | праслов’янська |
koterъ | праслов’янська |
*kъtorъ | праслов’янська |
*kъterъ | праслов’янська |
кото́рый | російська |
котери | сербохорватська |
ktorý | словацька |
koterý | словацька |
kot(o)rý | словацька |
katéri | словенська |
которъ | старослов’янська |
которыи | старослов’янська |
котєрыи | старослов’янська |
хто | українська |
který | чеська |
котора́ «сварка, розбрат, кривда»
псл. kotora;
менш певні або неприйнятні зближення з р. (па)кость (Соболевский ЖМНП 1886, 152), з р. чета́, лат. caterva «натовп, загін» (Vaillant RÉS 19, 106), з р. кото́рый (Vaillant Сл. филология 1958/1 68), з вірм. kotor «шматок, уламок» (Bugge KZ 32, 49);
споріднене з свн. hader «сварка, незгода», дісл. hǫð «боротьба, бій», ірл. cath «тс.», гр. κότος «гнів, злість», можливо, з лит. katãryti «бити», katãlyti «тс.»;
р. [котора́] «сварка, розбрат», др. котора, котера «тс.», стсл. котора «бій»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кото́ра
«морока»
которли́вий
которува́ти
куто́ра
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kotor «шматок, уламок» | вірменська |
κότος «гнів, злість» | грецька |
hǫð «боротьба, бій» | давньоісландська |
котора | давньоруська |
котера «тс.» | давньоруська |
cath «тс.» | ірландська |
caterva «натовп, загін» | латинська |
katãryti «бити» | литовська |
katãlyti «тс.» | литовська |
kotora | праслов’янська |
(па)кость | російська |
кото́рый | російська |
чета́ | російська |
котора́ «сварка, розбрат» | російська |
hader «сварка, незгода» | середньоверхньнімецька |
котора «бій» | старослов’янська |
ката́р
нім. Katárrh, фр. catarrhe «тс.» походять від лат. catarrhus (термін медичної латині), що зводиться до гр. κατάρροος «стікання; катар, нежить», повʼязаного з дієсловом καταρρεĩν «стікати, обпадати», утвореним з префікса κατα- «вниз» і дієслова ῥεĩν «текти», спорідненого з дінд. srávati «тече», лит. sravà «течія, кровотеча», псл. *sruja «струмінь», укр. струм;
запозичення з західноєвропейських мов;
р. болг. ката́р, бр. м. ка́тар, п. katar «катар; нежить», ч. слц. katar «катар», вл. katarrh, схв. кàтāр, кȁтāр, слн. katár «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
катара́льний
ко́тер
«нежить»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ка́тар | білоруська |
ката́р | болгарська |
katarrh | верхньолужицька |
κατάρροος «стікання; катар, нежить» | грецька |
καταρρεĩν «стікати, обпадати» | грецька |
κατα- «вниз» | грецька |
ῥεĩν «текти» | грецька |
srávati «тече» | давньоіндійська |
catarrhus (термін медичної латині) | латинська |
sravà «течія, кровотеча» | литовська |
ка́тар | македонська |
Katárrh | німецька |
katar «катар; нежить» | польська |
*sruja «струмінь» | праслов’янська |
ката́р | російська |
кàтāр | сербохорватська |
кȁтāр | сербохорватська |
katar «катар» | словацька |
katár «тс.» | словенська |
струм | українська |
catarrhe «тс.» | французька |
katar «катар» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України