КОТЕЛ — ЕТИМОЛОГІЯ

коте́л «казан; (заст.) литаври»

псл. kotьlъ, запозичене з готської мови;
гот. *katil(u)s (род. в. мн. katilē) «казян» походить від лат. catillus, демінутива від catīnus «глиняна чашка, миска, блюдо», очевидно, спорідненого з гр. κοτύλη «чашка; (муз.) кімвали, тарілки»;
думка про безпосереднє запозичення з латинської мови (Meillet Études 186) неприйнятна;
р. котёл, бр. кацёл, др. котьлъ, п. kocioł, ст. kocieł, ч. kotel, слц. kotol, вл. kotoł, нл. kóśeł, полаб. ťüt’ål, болг. коте́л, м. котел, схв. кòтао, слн. kôtel, стсл. котьлъ «казан»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

закітли́на «котловина»
кі́тлик «казанок, горщик на куліш»
кітли́на «улоговина»
кітли́ще «тс.»
кітлови́на
кітля́р
коте́лка «окалина міді при виготовленні мідних казанів»
котело́к «казанок; головний убір»
коте́льна
коте́льний
коте́льник
коте́льня
котле́ць «тс.»
котлови́на
котля́р «казаняр; (заст.) литаврист Пі»
котляре́нко
котлярі́вна
кутля́ «казаночок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кацёл білоруська
коте́л болгарська
kotoł верхньолужицька
*katil(u)s «казян» (род. в. мн. katilē) готська
katilē готська
κοτύλη «чашка; (муз.) кімвали, тарілки» грецька
котьлъ давньоруська
catillus латинська
catīnus «глиняна чашка, миска, блюдо» латинська
котел македонська
kóśeł нижньолужицька
ťüt'ål полабська
kocioł польська
kocieł (ст.) польська
kotьlъ праслов’янська
котёл російська
кòтао сербохорватська
kotol словацька
kôtel словенська
котьлъ «казан» старослов’янська
kotel чеська

закотели́ти «зафиркати, упертися»

неясне;
можливо, пов’язане з коте́л;
у такому разі йдеться, очевидно, про порівняння з кипінням води в котлі або з фирканням парової машини;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
коте́л ?

котеле́бина «виїжджена яма на дорозі, вибоїна»

можливо, результат зближення з котел слова *колдобина › [ковдо́бина] «тс.», пор. р. колдо́бина;
Фонетичні та словотвірні варіанти

котеле́вина «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
колдо́бина російська
котел «тс.» українська
колдобина українська
ковдо́бина українська

котло́н «грубка, плита»

запозичення з румунської і молдавської мов;
рум. cotlón «дупло; ніша (в стіні), яма, вибоїна; підпіччя», молд. котло́н «тс.» походять від yr. katlan «казан, чавун; улоговина, заглибина», що є запозиченням з якоїсь слов’янської мови, очевидно, сербохорватської, – пор. схв. кòтлина «улоговина; великий казан», споріднене з укр. коте́л;
болг. котло́н «невелика грубка (поза будинком); електроплитка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

коту́ня
кутло́н «літня грубка надворі з каменю чи цегли без чавунної плити»
куту́ня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
котло́н «невелика грубка (поза будинком); електроплитка» болгарська
котло́н «тс.» молдавська
cotlón «дупло; ніша (в стіні), яма, вибоїна; підпіччя» румунська
кòтлина «улоговина; великий казан» сербохорватська
коте́л українська
katlan «казан, чавун; улоговина, заглибина» ?

котлофа́сити «вкидати в воду на гниття »

афективне утворення, можливо, пов’язане з словами коте́л і ква́сити (*котлоквасити «квасити в котлі»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
коте́л (*котлоквасити «квасити в котлі»). українська
ква́сити (*котлоквасити «квасити в котлі»). українська
*котлоквасити українська

чу́тиро «дерев’яне відро»

запозичення з румунської мови;
рум. ciútură «цебер» походить з лат. *cytola, запозиченого з грецької;
гр. ϰότυλος «келих, кубок» споріднене з лат. catīnus, catīllus «блюдо, миска», гот. *katils «котел», стсл. котьлъ «тс.», укр. коте́л;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*katils «котел» готська
ϰότυλος «келих, кубок» грецька
*cytola латинська
catīnus латинська
ciútură «цебер» румунська
котьлъ «тс.» старослов’янська
коте́л українська
catīllus «блюдо, миска» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України