КОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кот «прилад для вимірювання кількості рідини в бочці»
запозичення з молдавської мови;
молд. кот (рум. cot) «лікоть (також як міра)» походить від лат. cubitus «тс.», спорідненого з гр. κύβος «западина перед стегном у тварини», κῡφός «зігнутий», двн. hūba «ковпак, чохол, (дерев’яний) кубок», укр. куб;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́тчик
«людина, що міряє вино в бочці»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| κύβος «западина перед стегном у тварини» | грецька |
| κῡφός «зігнутий» | грецька |
| hūba «ковпак, чохол, (дерев’яний) кубок» | давньоверхньонімецька |
| cubitus «тс.» | латинська |
| кот «лікоть (також як міра)» (рум. cot) | молдавська |
| cot | румунська |
| куб | українська |
коту́ (вигук, яким проганяють овець)
можливо, пов’язане з [кот, ко́та́] (вигуки, якими проганяють котів), [куть] (вигук, яким проганяють телят);
неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кот (вигуки, якими проганяють котів) | українська |
| ко́та́ (вигуки, якими проганяють котів) | українська |
| куть (вигук, яким проганяють телят). | українська |
ако́т (вигук, яким відганяють котів)
складне утворення з підсилювальної частки а і вигуку кот(а),– Див. ще а1, кіт;
бр. [ако́та], п. [a kota];
Фонетичні та словотвірні варіанти
ако́та́
акоту́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ако́та | білоруська |
| a kota | польська |
| а | ? |
| кот | ? |
| кот | ? |
| ще | ? |
аці́ба (вигук, яким відганяють щенят)
походження неясне;
можливо, виникло в результаті злиття прийменника од (‹от) і якогось утворення від займенникової основи с- з пізнішим переходом початкового о в а і відпадінням а під впливом вигуків ако́т–кот, агу́ш–гуш зіставлення з [ці] (вигук для підклика ня кіз), ціп-ціп (вигук для підкликання курчат) (Crânjală 234) непереконливе;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аці́б
аці́ва
аці́па
ці́ба
ці́ва
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ціп-ціп (вигук для підкликання курчат)(Crânjală 234) | українська |
| ці | українська |
| с- | ? |
| ако́т | ? |
| агу́ш (вигук для підклика ня кіз) | ? |
| кот | ? |
| гуш (вигук для підклика ня кіз) | ? |
коте́ць «загорода з очеретяних щитів для ловіння риби»
малоймовірне пов’язання з псл. kot-iti «котити, кидати, метати; народжувати малят» (Топоров Этимология 1971, 289), а також пояснення (Persson Beitr. 111; Uhlenbeck AfSlPh 15, 488) як запозичення з германських мов (пор. дангл. cot «хатина», англ. cot, дісл. kot «тс.»);
припускається також (ЭССЯ 11, 211–212; Bern. I 588–589; Holub–Kop. 182) запозичення з іранських мов;
очевидно, споріднене з ав. kata- «комора, кімната», перс. kad «дім», гот. heѣjo «комора», дінд. cátant- «той, хто ховається»;
псл. kotьcь, зменш. від *kotъ «клітка»;
р. [коте́ц] «загорода для ловіння риби», п. kojec «клітка для свійської птиці», ст. kociec «клітка, пастка», ч. kotec «клітка для птиці; загородка в хліві», ст. kot «крамничка, рундук», болг. ко́чина «хлів», м. котец «загорода для ловіння риби», схв. кòтац «тс.; хлів», слн. kótec «курник; свинарник», стсл. котьць «клітка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кіте́ць
кот
коте́жний
(у сполученні [к-на бригада] «колектив рибалок, що ловлять рибу кітцями»)
коте́шний
«тс.»
ко́ти
«тс.»«отвір на льоду, обгороджений тинком з очерету»
куте́ць
«пристосування з очерету для ловіння риби»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kata- «комора, кімната» | авестійська |
| ко́чина «хлів» | болгарська |
| heѣjo «комора» | готська |
| cátant- «той, хто ховається» | давньоіндійська |
| котец «загорода для ловіння риби» | македонська |
| kad «дім» | перська |
| kojec «клітка для свійської птиці» | польська |
| kociec «клітка, пастка» (ст.) | польська |
| kot-iti «котити, кидати, метати; народжувати малят» | праслов’янська |
| kotьcь | праслов’янська |
| *kotъ «клітка» | праслов’янська |
| коте́ц «загорода для ловіння риби» | російська |
| кòтац «тс.; хлів» | сербохорватська |
| kótec «курник; свинарник» | словенська |
| котьць «клітка» | старослов’янська |
| kotec «клітка для птиці; загородка в хліві» | чеська |
| kot «крамничка, рундук» (ст.) | чеська |
коти́ «вид теплого взуття; шкарбани від чобіт або валянків Я»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. [коты́] «вид взуття, полуботки» походить від комі [кот] «шкіряне взуття для мерця» (‹ *«вид взуття»), спорідненого з удм. кут «личак», фін. ketto;
малоймовірні інші пов’язання: з р. кот «кіт» (Преобр. І 372), з тюрк. kata «калоші» (Горяев 164), з р. [котыга] «верхній одяг» (Соболевский РФВ 70, 81);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кот «шкіряне взуття для мерця» (‹ *«вид взуття») | комі-зирянська |
| коты́ «вид взуття, полуботки» | російська |
| кот «кіт» | російська |
| котыга «верхній одяг» | російська |
| kata «калоші» | тюркські |
| кут «личак» | удмуртська |
| ketto | фінська |
ко́тик «морський котик, Саllorhinus ursinus» (зоол.)
р. ко́тик «тс.» утворено від кот «кіт» за допомогою суфікса -ик з огляду на зовнішню подібність цієї тварини до кота (УРЕ VII 299);
очевидно, запозичення з російської мови;
бр. ко́цік, п. kot morski, болг. (морска) ко́тка;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́цік | білоруська |
| (морска) ко́тка () | болгарська |
| kot morski | польська |
| ко́тик «тс.» | російська |
| кот «кіт» | російська |
| -ик | російська |
кіт «Felis felis» (зоол.)
псл. koťъ;
споріднене з лит. kate «кішка», лтс. kaķis «тс.», прус. catto «кіт», двн. kazza «кішка», свн. нвн. Katze «тс.», дісл. kǫttr «кіт», kettä «кішка», дангл. catt «кіт», англ. cat, лат. cattus, дірл. ірл. cat, кімр. kath, брет. kaz «тс.»;
можливо, псл. kotъ запозичено з латинської мови у IV ст. н. е. через германське посередництво або й прямо;
можливо також, що германські і кельтські форми запозичено з латинського джерела, або, навпаки, латинське слово походить із германського;
подібна назва для кота існує і в неіндоєвропейських мовах (пор. ар. qiṭṭ «кіт», qiṭṭa «кішка»), що дає підставу розглядати цю назву як давнє мандрівне слово суспільноетнічних культур Європи і Азії;
р. бр. болг. кот, др. котъ, п. kot «кіт; (мисл.) заєць», ч. слц. kot «кіт», вл. kóčka «кішка», нл. kot, полаб. ťötåi (‹*koty) «коти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
киць-киць
(вигук, яким підкликають котів)
ки́цька
ки́цю-ки́цю
ки́ця
кі́тка
кіца́к
«кіт»
кі́цька
кі́ця
кі́шка
ко́та́
(вигук, яким відганяють котів)
котар
«кіт (?)»
котеня́
коти́на
котя́
котя́чий
коцур
«кіт»
коцуря́тко
«кошеня»
коша́тина
коша́чий
кошва́
(зб.)
кошеня́
коше́чий
куцю́сь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| cat | англійська |
| qiṭṭ | арабська |
| qiṭṭa | арабська |
| кот | білоруська |
| кот | болгарська |
| kaz «тс.» | бретонська |
| kóčka «кішка» | верхньолужицька |
| catt «кіт» | давньоанглійська |
| kazza «кішка» | давньоверхньонімецька |
| cat | давньоірландська |
| kǫttr «кіт» | давньоісландська |
| kettä «кішка» | давньоісландська |
| котъ | давньоруська |
| cat | ірландська |
| kath | кімрська |
| cattus | латинська |
| kaķis «тс.» | латиська |
| katė˜ «кішка» | литовська |
| kot | нижньолужицька |
| Katze «тс.» | нововерхньонімецька |
| ťötåi «коти» (‹*koty) | полабська |
| kot «кіт; (мисл.) заєць» | польська |
| koťъ | праслов’янська |
| kotъ | праслов’янська |
| catto «кіт» | прусська |
| кот | російська |
| Katze «тс.» | середньоверхньнімецька |
| kot «кіт» | словацька |
| kot «кіт» | чеська |
кату́ (вигук, яким відганяють котів)
афективне утворення, повʼязане з [ко́та] «тс.»;
р. [кацу́] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кац
«тс.»
кацу́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кацу́ «тс.» | російська |
| ко́та «тс.» | ? |
кет (вигук, яким відганяють котів)
результат афективної видозміни звукової форми ко́та «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́та «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України