КОСТРУБАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, результат контамінації слів [кордуба́н] «старий міцний дуб», [кордуба́чча] «коряві дерева, частіше дуби» і кострубатий «який має нерівну поверхню, шорсткий; нерівний, покручений; незграбний»;

псл. *kostra «щось остюкувате, гостре»;

похідне від іє. *kes-/kos- «колоти; рубати, чесати»;

споріднене з кість;

непереконливе виведення (Machek ESJČ 281) з *kostrъbъ, утвореного, нібито, префіксом ko- від *strъbъ, що пов’язується з нвн. struppig «наїжачений, скуйовджений»;

р. [коструба́тый] «кострубатий», бр. [каструбава́ты] «шерехатий, шорсткий ». п. kostrubaty (з укр.)› kostropaty, ч. слц. kostrbatý «тс.»;

похідне утворення від коструба́тий;

гілочки плодового тіла в них циліндричні або загострені;

назва зумовлена, очевидно, зовнішнім виглядом грибів;

очевидно, пов’язане з [ко́струб] «нечепура, неохайний» (‹ «шорсткий; кошлатий, розкуйовджений») (пор. кострубатий «шорсткий; недоладний; кошлатий, розкуйовджений») і разом з ним зводиться до псл. kostra «щось остюкувате, гостре»;

пояснення переходу kostr-› kustr- впливом слц. [kudra] «локон», укр. ку́дрі (Machek ESJČS 249) сумнівне;

пов’язується також (ЭССЯ 13, 136–137) з псл. kutiti «копатися»;

слц. [kuštra] «нечоса», [kuštry] «кудла», схв. куштра «волосся, шерсть», куштрав «кудлатий, кучерявий», слн. kúštra «скуйовджена голова»;

результат контамінації слів [стріпа́тий] «мохнатий, з настовбурченим волоссям», [страпа́тий] «кудлатий» і коструба́тий;