КОСТРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

косте́р «кріплення в шахті з дерев’яних стояків; [складені купою дрова, очерет; велика купа (речей, майна) Паї»

псл. kost(ь)rъ «купа, стіс», первісно «щось нарубане»;
зводиться до іє. *kes-/kos- «рубати, різати, колоти; бити»;
сумнівне припущення (Thomsen, Samlede Afhandlinger I 387) про походження від дісл. kǫstr «купа»;
р. костёр «вогнище», бр. касцёp «тс.; стіс (дров); купка (млинців)», др. костьръ «купа трупів (на полі бою)», п. [kostra] «купа, стіс; скирта; сажень (дров)», [kostro] «скирта; сажень (дров)», слн. kóster «купа, стіс»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

косте́рка «невелика купа дров»
косте́рник «робітник, що ставить кріплення»
костри́ще «місце, де горіло багаття»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
касцёp «тс.; стіс (дров); купка (млинців)» білоруська
kǫstr «купа» давньоісландська
костьръ «купа трупів (на полі бою)» давньоруська
*kes- «рубати, різати, колоти; бити» індоєвропейська
kos- індоєвропейська
kostra «купа, стіс; скирта; сажень (дров)» польська
kostro «скирта; сажень (дров)» польська
kost(ь)rъ «купа, стіс» праслов’янська
костёр «вогнище» російська
kóster «купа, стіс» словенська

косте́р «стоколос безостий, Bromus inermis Leyss.» (бот.)

назви пов’язані з наявністю в цих рослин остюків у квіткових (колоскових) лусках;
псл. kostra, kost(ь)rъ–суфіксальні утворення від кореня іє. *kes-/kos-, одне з первісних значень якого є «колоти»;
р. костёр «стоколос», [косте́рь] «тс.», бр. [косце́р] «стоколос житній», п. kostrzewa «костриця; (ст.) стоколос», ч. kostřava «костриця», слц. kostrava «тс.», вл. kostrjawa «стоколос; вівсюнець», нл. kostrjowa «стоколос житній; [чорнокорінь лікарський; кмин]», [kostrjawa, kostrjewa] «тс.», полаб. ťustraivă «костриця», болг. [кощрава] «стоколос; мишій», схв. [кострба] «костер; вівсюнець», [кòстрова] «костриця», слн. kostrȇvec «стоколос; кукіль»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

каштери́ва
костера́ва
костере́ва «тс. Ж. Mak; аїр дернистий, Aira caespitosa L. Mak; тонконіг, Poa L. Mak; мишій, Setaria Р. В. Л»
костеря́ва «костриця, Festuca L.»
костерявоватий «подібний до кострищ»
кости́р «стоколос житній, Bromus secalinus L.»
кострень «костриця»
костри́ця
кустери́ва
кустериця
кустри́ця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
косце́р «стоколос житній» білоруська
кощрава «стоколос; мишій» болгарська
kostrjawa «стоколос; вівсюнець» верхньолужицька
*kes- індоєвропейська
kos- індоєвропейська
kostrjowa «стоколос житній; [чорнокорінь лікарський; кмин]» нижньолужицька
kostrjawa «тс.» нижньолужицька
kostrjewa «тс.» нижньолужицька
ťustraivă «костриця» полабська
kostrzewa «костриця; (ст.) стоколос» польська
kostra праслов’янська
kost(ь)rъ праслов’янська
костёр «стоколос» російська
косте́рь «тс.» російська
кострба «костер; вівсюнець» сербохорватська
кòстрова «костриця» сербохорватська
kostrava «тс.» словацька
kostrȇvec «стоколос; кукіль» словенська
kostřava «костриця» чеська

костри́ця «тверді залишки льону й конопель після тіпання та чухрання; [товста гілка ВеБ]»

псл. kostra (kostrica), очевидно, «обрубки, обломки» або «щось начесане»;
похідне від іє. *kes-/kos- «рубати, колоти, бити»;
р. костра́ «костриця», [косте́рь], костри́ка, костри́ца, бр. кастры́ца, п. kostrzewa, kostra, kostrzyca «тс. »;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кістри́ця «костриця»
кістри́читися «тс.»
койстри́ця
костра́ «тс.»
костри́куватий «задерикуватий, причепливий»
костри́читися «виділяти кострицю (про прядиво); гороїжитися, чванитися»
костри́чуватий «який має багато костриці»
костьо́р «згонини з гречаної соломи»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кастры́ца білоруська
*kes- «рубати, колоти, бити» індоєвропейська
kos- індоєвропейська
kostrzewa «тс. » польська
kostra «тс. » польська
kostrzyca «тс. » польська
kostra (kostrica) праслов’янська
kostrica праслов’янська
костра́ «костриця» російська
косте́рь російська
костри́ка російська
костри́ца російська

костро́вий «?» (Купи черевички, малі-невеличкі, кострові чулочки, золоті стрілочки. -- Полт. г.)

очевидно, запозичення з російської мови;
р. [костро́вые] (чулки) «сині (панчохи)» не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з тим, що ці панчохи вироблялися не з шовку, а з льону, який очищався від костриці (р. [костра́]);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
костро́вые «сині (панчохи)» (чулки) російська
костра́ російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України