КОСМА — ЕТИМОЛОГІЯ
косма «підмаренник м’який, Galium mollugo L.» (бот.)
назви, пов’язані з косм та похідними від нього з огляду на наявність волосків на листі, стеблах чи інших частинах цих рослин;
р. [косма́тая (трава)] «горлянка повзуча», п. ч. kosmatka «вид пшениці звичайної (вусата пшениця)», слц. [kosmačka] «аґрус», вл. kosmačka, слн. kosmača «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
космак
«аґрус звичайний, Ribes grossularia L. var. pubescens»
косматик
«скорзонера (зміячка) низька, Scorzonera humilis L.»
косматка
«горлянка повзуча, Ajuga reptans L. Mak; малина, Rubus idaeus L. УЗ Башк. ГУ»
косма́чки
«аґрус звичайний»
космівки́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kosmačka | верхньолужицька |
| kosmatka «вид пшениці звичайної (вусата пшениця)» | польська |
| косма́тая (трава) «горлянка повзуча» (трава)] | російська |
| kosmačka «аґрус» | словацька |
| kosmača «тс.» | словенська |
| косм | українська |
| kosmatka «вид пшениці звичайної (вусата пшениця)» | чеська |
косм «жмут, клубок, пасмо»
псл. kosmъ, суфіксальне утворення від кореня *kes-/ kos- «різати, скребти, дряпати», до якого зводяться також коса́, чеса́ти;
малоймовірним є розгляд (Pisani Paideia 8, 312) псл. kosmъ як наслідку контамінації kosa (волосся) і *koma (гр. κόμη «волосся»);
р. косма́ «пасмо», бр. космачы́ «патли», др. косма «волос», космъ «тс.», п. kosm «пасмо», ч. вл. нл. kosma «волосся», слц. kosmatý «патлатий», болг. ко́съм «волосся», м. косма «вовна, волосся», схв. кòсмат «патлатий», слн. kôsem «жмутик, клаптик», стсл. космъ «волос»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
косма́
«тс. Ж; бавовна Я»
косма́к
«пасмо скуйовдженого волосся»
космаки́
«кудли»
косма́тина
«жмут, пасмо»
косма́тити
косматі́й
«патлатий чоловік»
косма́точка
«вівця з пишною вовною»
косма́тый
«кошлатий»
косма́ч
«кудлатий, патлатий; ведмідь (у мові мисливців)»
косма́чити
косма́чка
«нечесана жінка»
косма́шечка
«вівця з пишною вовною»
ко́смик
«клубок, жмут»
косми́на
«пасмо волосся Ж; віл з неправильно посадженими рогами»
косми́стка
«вовна»
косму́н
«ковтун»
косом
«клубок, жмут»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| космачы́ «патли» | білоруська |
| ко́съм «волосся» | болгарська |
| kosma «волосся» | верхньолужицька |
| κόμη | грецька |
| косма «волос» | давньоруська |
| космъ «тс.» | давньоруська |
| косма «вовна, волосся» | македонська |
| kosma «волосся» | нижньолужицька |
| kosm «пасмо» | польська |
| kosmъ | праслов’янська |
| kos- «різати, скребти, дряпати» | праслов’янська |
| *kes- | праслов’янська |
| kosmъ (волосся)(гр. κόμη «волосся») | праслов’янська |
| kosa | праслов’янська |
| *koma | праслов’янська |
| кòсмат «патлатий» | сербохорватська |
| kosmatý «патлатий» | словацька |
| kôsem «жмутик, клаптик» | словенська |
| космъ «волос» | старослов’янська |
| коса́ | українська |
| чеса́ти | українська |
| kosma «волосся» | чеська |
| косма́ «пасмо» | ? |
Кузьма́
через церковнослов’янську мову запозичене в давньоруську з грецької;
гр. Κοσμας пов’язане з прикметником κοσμας «прикрашений», κόσμος «порядок; всесвіт; люди; прикраса, вбрання»;
р. бр. Кузьма́, др. Кузма, п. ч. Kosma, слц. Kuzma, болг. Козма́, Ку́зма, м. Кузман, схв. Козма, слн. Kózma, Kózem, стсл. Коузма, Козма;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Косма
(1627)
Косьми́на
Кузьма
(XIV--XV ст.)
Кузьма́к
Кузьми́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Кузьма́ | білоруська |
| Козма́ | болгарська |
| Κοσμας пов'язане з прикметником κοσμας «прикрашений» | грецька |
| Кузма | давньоруська |
| Кузман | македонська |
| Kosma | польська |
| Кузьма́ | російська |
| Козма | сербохорватська |
| Kuzma | словацька |
| Kózma | словенська |
| Коузма | старослов’янська |
| Ку́зма | українська |
| Kosma | чеська |
| κόσμος «порядок; всесвіт; люди; прикраса, вбрання» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України