КОСИНЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ко́сий

псл. *kosъ ‹ іє. *kosŭ- «обрубаний, обрізаний», пов’язане чергуванням голосних з čes- (‹*kes-) у česati, укр. чеса́ти;
споріднене з ав. kasu- «малий», пехл. kas «тс.», перс. [kastar] «молодший», kastan «зменшувати»;
сумнівне виведення (Фасмер II 347) від коса́2 (знаряддя), а також пов’язання з лат. соха «стегно» (Bezzenberger BB 12, 239) або з дінд. cāpa- «дуга» (Petersson AfSlPh 36, 137–138);
р. косо́й, бр. ко́сы, др. косъ, п. вл. kosy, ч. слц. kosý, нл. kosa «укіс, кривина», болг. м. кос, схв. кȍс, слн. kós;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зу́кісь «упоперек, навскоси»
зукі́сьний «навскісний»
кісько́м «косо»
коси́на
коси́нець
коси́нчик
косиня́ «кривизна»
коси́ти «робити чи дивитися косо»
кося́к «розташований косо предмет; череда, отара, табун, зграя; одвірок, лутка: [шматок сітки; линва на човні; обшита мереживом косинка Дз]»
косяка́ «навскоси»
кося́на «мотузка біля вітрила»
кося́ч «біла косинка з мереживом»
на́вкі́с
навкі́сний
навкоси́
навкося́
навкосяка́
навски́ «навскоси»
на́вскіс
навскі́сний
навскі́сник (спец.)
навскоси́
наи́скось «навскоси»
наоскоси́
наперекі́с
на́скось
одко́с «наріжна планка, якою попередньо закріплюються крокви»
око́са «тс.»
перекі́с
підкі́с
скіс (спец.)
скісни́й
скі́сок «позначка на вусі вівці»
ско́са
ско́сий «коси́й, кривий»
ско́си́стий «похилий; косий»
скосі́вка «трикутний рушник»
скосоватий «тс.»
ско́сом
укі́с «схил»
укі́сний
укі́сник (спец.)
уко́сина (тех.)
уко́систий «похилий, кривий»
уко́сний «тс.»
уко́сом «косо»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kasu- «малий» авестійська
ко́сы білоруська
кос болгарська
kosy верхньолужицька
cāpa- «дуга» давньоіндійська
косъ давньоруська
čes- (‹*kes-) індоєвропейська
*kes- індоєвропейська
česati індоєвропейська
соха «стегно» латинська
кос македонська
kosa «укіс, кривина» нижньолужицька
kastar «молодший» перська
kastan «зменшувати» перська
kas «тс.» пехлевійська
kosy польська
*kosъ праслов’янська
косо́й російська
кȍс сербохорватська
kosý словацька
kós словенська
чеса́ти українська
коса́ (знаряддя) українська
kosý чеська
*kosŭ- «обрубаний, обрізаний» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України