КОРХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
корх «міра довжини в долоню або в чотири пальці; [пучка землі; грудка Ж]»
псл. *kъr̥xъ «лівий (про руку), слабий, скривлений; стиснутий»;
очевидно, походить від іє. *(s)ker-(s)- «худий, хирявий», до якого зводиться також ч. [krsati] «худнути», схв. кр̏шљав «відсталий у рості», псл. *kъr̥čiti «корчити», krivъ «кривий», снн. schrā (‹ *skrēha-) «сухий, худий» та ін;
менш переконливе зіставлення з дтюрк. огузо-кипч. qaryš (› булг. *курӑш) «п’ядь» (Добродомов Мовозн. 1973/ 5, 67–70), з лтс. kar̃sêt «хльоскати, бити» (Matzenauer LF 9, 23), з лит. sker̃sas «упоперек» (Ильинский ИОРЯС 20/3, 98);
р. [корх] «ширина долоні як міра», [корг] «тс.», бр. корх «тс.; кулак», др. кръшня (корьшьня, къръшня) «кулак», п. karszniawy «лівша» (з ч. ст.), ч. ст. krchý «лівий» (тільки про руку), kršňavý «лівша», слц. krchňa «ліва рука», вл. korch «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кірх
«тс.»
корхнявий
«лівша»
корхъ
«кулак; міра в кулак; жменя (?)»
(XVIII ст.)
коршня́вий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| корх «тс.; кулак» | білоруська |
| *курӑш | булгарська |
| korch «тс.» | верхньолужицька |
| кръшня «кулак» (корьшьня, къръшня) | давньоруська |
| корьшьня | давньоруська |
| къръшня | давньоруська |
| qaryš «п’ядь» (› булг. *курӑш)(Добродомов Мовозн. 1973/ 5, 67--70) | давньотюркська |
| *(s)ker-(s)- «худий, хирявий» | індоєвропейська |
| kar̃sêt «хльоскати, бити» | латиська |
| sker̃sas «упоперек» | литовська |
| karszniawy «лівша» (з ч. ст.) | польська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥xъ «лівий (про руку), слабий, скривлений; стиснутий» | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥čiti «корчити» | праслов’янська |
| krivъ «кривий» | праслов’янська |
| корх «ширина долоні як міра» | російська |
| корг «тс.» | російська |
| кр̏шљав «відсталий у рості» | сербохорватська |
| schrā «сухий, худий» (‹ *skrēha-) | середньонижньонімецька |
| *skrēha- | середньонижньонімецька |
| krchňa «ліва рука» | словацька |
| krsati «худнути» | чеська |
| krchý «лівий»«лівша» (тільки про руку), kršňavý, (ст.) | чеська |
| kršňavý (ст.) | чеська |
| qaryš «п’ядь» (› булг. *курӑш)(Добродомов Мовозн. 1973/ 5, 67--70) | ? |
прикорхну́ти «здрімнути [на кулаці Бі]»
очевидно, давніше *прикорнути «здрімнути, зібгавшись, скоцюрбившись», похідне від *корнути «зігнутися» (пор. р. [корну́ть] «зігнутися; заснути (ненадовго), скоцюрбившися»), пов’язаного з [корта́тися] «поратися, мордуватися, мучитися»;
фонетична видозміна слова на українському (та білоруському) ґрунті відбулася під впливом корх «міра довжини на ширину долоні або на чотири пальці; [кулак Бі]» (бр. корх «тс.»);
р. прикорну́ть «притулитися; здрімнути [скоцюрбившись]», бр. прыкархну́ць «здрімнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прикоркну́ти
«здрімнути»
прикурну́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прыкархну́ць «здрімнути» | білоруська |
| корну́ть | російська |
| прикорну́ть «притулитися; здрімнути [скоцюрбившись]» | російська |
| *прикорнути «здрімнути, зібгавшись, скоцюрбившись» | українська |
| *корнути «зігнутися» (пор. р. [корну́ть] «зігнутися; заснути (ненадовго) | українська |
| корта́тися «поратися, мордуватися, мучитися» | українська |
| корх «міра довжини на ширину долоні або на чотири пальці; [кулак Бі]» (бр. корх «тс.») | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України