КОРУНА — ЕТИМОЛОГІЯ
коро́на
запозичено через польське посередництво в давньоруську мову з латинської;
лат. corōna «вінок, вінець, гірлянда» походить від гр. κορώνη «кільце; загнутий кінець лука; ручка дверей; (первісно) ворона», спорідненого з лат. соrnіх «ворона», corvus, сірл. crū «тс.», псл. krukъ, укр. крук;
р. болг. коро́на, бр. каро́на, др. коруна «корона», п. korona, ст. і діал. koruna «тс.», ч. слц. koruna, вл. korona «(сонячна) корона», м. круна, корона, схв. кру̏на, слн. króna «корона», koróna «сонячна корона»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
корона
(1434)
корона́рний
(анат.)
коронаці́йний
корона́ція
коро́нка
коро́нний
короно́вка
«вінець для вінчання подружжя»
коронува́ти
коруна
(1388)
кору́на
«корона»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| каро́на | білоруська |
| коро́на | болгарська |
| korona «(сонячна) корона» | верхньолужицька |
| κορώνη «кільце; загнутий кінець лука; ручка дверей; (первісно) ворона» | грецька |
| коруна «корона» | давньоруська |
| corōna «вінок, вінець, гірлянда» | латинська |
| соrnіх «ворона» | латинська |
| corvus | латинська |
| круна | македонська |
| корона | македонська |
| korona | польська |
| koruna «тс.» (ст.) | польська |
| koruna (діал.) | польська |
| krukъ | праслов’янська |
| коро́на | російська |
| кру̏на | сербохорватська |
| crū «тс.» | середньоірландська |
| koruna | словацька |
| króna «корона»«сонячна корона» | словенська |
| koróna «корона»«сонячна корона» | словенська |
| крук | українська |
| koruna | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України