КОРПУС — ЕТИМОЛОГІЯ

ко́рпус «тулуб; кістяк; одна з двох чи кількох об’єднаних будівель; військове з’єднання; сукупність осіб одного фаху»

запозичення з латинської мови;
лат. corpus «тіло; організація» споріднене з дінд. kṛp «форма, краса», ав. kərəfš «форма, тіло», двн. (h)ref «тіло, черево, утроба матері», дангл. hrif «тс.»;
р. бр. болг. м. ко́рпус, п. ч. слц. korpus, вл. korps (військ.), схв. кóрпус, слн. kórpus;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kərəfš «форма, тіло» авестійська
ко́рпус білоруська
ко́рпус болгарська
korps (військ.) верхньолужицька
hrif «тс.» давньоанглійська
(h)ref давньоверхньонімецька
kṛp «форма, краса» давньоіндійська
corpus «тіло; організація» латинська
ко́рпус македонська
korpus польська
ко́рпус російська
кóрпус сербохорватська
korpus словацька
kórpus словенська
korpus чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України