КОРПУС — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́рпус «тулуб; кістяк; одна з двох чи кількох об’єднаних будівель; військове з’єднання; сукупність осіб одного фаху»
запозичення з латинської мови;
лат. corpus «тіло; організація» споріднене з дінд. kṛp «форма, краса», ав. kərəfš «форма, тіло», двн. (h)ref «тіло, черево, утроба матері», дангл. hrif «тс.»;
р. бр. болг. м. ко́рпус, п. ч. слц. korpus, вл. korps (військ.), схв. кóрпус, слн. kórpus;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kərəfš «форма, тіло» | авестійська |
ко́рпус | білоруська |
ко́рпус | болгарська |
korps (військ.) | верхньолужицька |
hrif «тс.» | давньоанглійська |
(h)ref | давньоверхньонімецька |
kṛp «форма, краса» | давньоіндійська |
corpus «тіло; організація» | латинська |
ко́рпус | македонська |
korpus | польська |
ко́рпус | російська |
кóрпус | сербохорватська |
korpus | словацька |
kórpus | словенська |
korpus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України