КОРМЧИХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ко́рмчий «керманич» (заст.)
запозичення з російської мови;
р. ко́рмчий «тс.», др. кормчий «стерновий; той, хто стоїть біля кормила правління», кормьчии, кормичии, кърмьчии, къръмьчии «тс.», як і схв. заст. [кр̀мчија] «священик, пастир», зводяться до стсл. кръмьчии, кръмчии (род. в. одн. кърмьчига, (мн.) кръмьчі) «стерновий», похідного від кръма «кермо; корма», спорідненого з укр. ко́рма́;
укр. [кормча́р] «керманич», найвірогідніше, утворене від основи кормч-, представленої в р. ко́рмчий, др. кормчии, кормчия «тс.»;
болг. кормчи́я «стерновий на судні» вважається видозміненим запозиченням з російської мови;
твердження про вплив гр. ὁ πρυμνητής «кормовий» (‹πρύμνη «корма») на утворення метафоричного значення у стсл. кръмьчи (Шанский ЭСРЯ II 8, 318) потребує додаткової аргументації, як і думка про те, що старослов’янська форма є словотворчою калькою гр. πηδάλιον «кормове весло, руль» (КЭСРЯ 212);
продуктивний для старослов’янської мови суфікс -үии (-vu) у словах типу кръмъчии, кръмьчии, крьмьчи, кьнигъγчии, коpабьчии виводиться від засвідченого вже всіма найдавнішими тюркськими пам’ятками агентивного суфікса тюрк. či (Вайан 232; Мейе ОЯ 412; Кульбакин Древний церковнославянский язык 1917, 186; Соболевский РФВ 1915/2, 402–403; Черных Истор. грам. русск. языка 1954, 321);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кормчи́я «стерновий на судні» | болгарська |
ὁ πρυμνητής «кормовий» (‹πρύμνη «корма») | грецька |
πηδάλιον «кормове весло, руль» | грецька |
πρύμνη | грецька |
кормчий «стерновий; той, хто стоїть біля кормила правління» | давньоруська |
кормьчии | давньоруська |
кормичии | давньоруська |
кърмьчии | давньоруська |
къръмьчии «тс.» | давньоруська |
кормчии | давньоруська |
кормчия «тс.» | давньоруська |
ко́рмчий «тс.» | російська |
ко́рмчий | російська |
кр̀мчија «священик, пастир» (заст.) | сербохорватська |
кръмьчии | старослов’янська |
кръмчии «стерновий» | старослов’янська |
кръма «кермо; корма» | старослов’янська |
кърмьчига | старослов’янська |
кръмьчі | старослов’янська |
кръмьчии | старослов’янська |
-үии (-vu) | старослов’янська |
-vu | старослов’янська |
кръмъчии | старослов’янська |
кръмьчии | старослов’янська |
крьмьчи | старослов’янська |
кьнигъγчии | старослов’янська |
коpабьчии | старослов’янська |
či | тюркські |
ко́рма́ | українська |
кормча́р «керманич» | українська |
кормч- | українська |
ко́рмчі «збірники церковних і світських законів, якими керувалися при управлінні церквою і в церковному суді деяких слов’янських держав» (книги)
запозичення з церковнослов’янської мови;
р.-цсл. кормчага книга «збірник церковних законів», як і др. кърмьчая «тс., номоканон», букв. «книга кормчого, стернового» (якому відповідає також схв. кòрмчиjа «номоканон»), пов’язане з стсл. кръмьчии «стерновий, той, хто стоїть біля кормила правління», є калькою гр. πηδάλιον «кормове весло, руль; (мн.) кермо влади», віз.-гр. «книга номоканон»;
грецька назва зумовлена тим, що кормчі книги призначалися для керівництва церквою і церковним судом;
в основу слов’янських кормчих книг було покладено державний збірник візантійського канонічного права (номоканон) у 14 титулах (найдавніший збережений до нашого часу номоканон, складений, можливо, у 6 ст. н. е. константинопольським патріархом І. Схоластиком, має 50 титулів);
для болгарської церкви номоканони перекладаються з візантійськогрецької мови на старослов’янську у IX ст., з кінця X ст. їх починає застосовувати й церква Київської Русі;
р. ко́рмчая (книга) «збірник церковних законів», ст. кормчая (книга) «збірник церковних і частково цивільних законів, правил», бр. ко́рмчая, болг. кн. ко́рмчая (книга) «збірник церковних законів», схв. кòрмчаја «збірник церковних і світських законів і правил для керівництва православною церквою і церковним судом, номоканон», кòрмчā књȕга «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́рмчая | білоруська |
ко́рмчая (книга) «збірник церковних законів» (книга)(кн.) | болгарська |
πηδάλιον «кормове весло, руль; (мн.) кермо влади» | грецька |
кърмьчая «тс., номоканон» | давньоруська |
ко́рмчая (книга) «збірник церковних законів» (книга) | російська |
кормчая (книга) «збірник церковних і частково цивільних законів, правил» (книга)(ст.) | російська |
кормчага книга «книга «збірник церковних законів» | русько-церковнослов’янська |
кòрмчиjа | сербохорватська |
кòрмчаја «збірник церковних і світських законів і правил для керівництва православною церквою і церковним судом, номоканон» | сербохорватська |
кòрмчā књȕга «тс.» | сербохорватська |
кръмьчии «стерновий, той, хто стоїть біля кормила правління» | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України