КОРДИ — ЕТИМОЛОГІЯ

корд «міцна кручена нитка, з якої виготовляють тканину для автопокришок, шнурів; вовняна тканина особливого переплетення»

англ. cord «тонка мотузка, шнурок; смужка на тканині; смугаста тканина» походить від фр. corde «мотузка; струна»;
запозичення з англійської мови;
р. бр. корд, корт, п. kord «міцна нитка; кордова тканина», ч. слц. kórd «кордова тканина», болг. корд «міцна нитка; кордова тканина», слн. kord «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

корт «бавовняна тканина для верхнього одягу»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
cord «тонка мотузка, шнурок; смужка на тканині; смугаста тканина» англійська
корд білоруська
корт білоруська
корд «міцна нитка; кордова тканина» болгарська
kord «міцна нитка; кордова тканина» польська
корд російська
корт російська
kord «кордова тканина» словацька
kórd «тс.» словенська
corde «мотузка; струна» французька
kord «кордова тканина» чеська

корд «меч»

припущення (Rozwadowski RO I 107–108) про пряме запозичення з іранських мов (ір. [*karəd(a)-] або [*karəđa-]) малопереконливе;
сперс. перс. kārd «ніж» продовжує ав. karəta «тс.», похідне від дієслова karət- «різати», спорідненого, мабуть, з псл. *kъr̥tati, укр. карта́ти;
запозичене з іранських мов, очевидно, через тюркське посередництво (пор. тур. kard «шабля»);
р. ст. корд «вид меча», бр. ст. кордъ (XVI ст.), др. кордъ «тс.», п. kord «меч (спочатку – короткий); палаш», ч. слц. kord «шпага», схв. ст. діал. kȏrd «шабля, меч; ніж різника», слн. [kordec] «малий меч; кинджал», цсл. кор(ъ)да «меч»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кордъ «палаш, шабля, шпага» (1573)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
karəta «тс.» авестійська
karət- «різати» авестійська
кордъ (XVI ст.) білоруська
кордъ (XVI ст.), (ст.) білоруська
кордъ «тс.» давньоруська
*karəđa- ірландська
*karəđa- ірландська
kārd «ніж» перська
kord «меч (спочатку -- короткий); палаш» польська
*k<SUP>ъ</SUP>r̥tati праслов’янська
корд «вид меча» російська
kȏrd «шабля, меч; ніж різника» сербохорватська
kȏrd «шабля, меч; ніж різника» (ст.) сербохорватська
kȏrd «шабля, меч; ніж різника» (діал.) сербохорватська
kārd «ніж» середньоперська
kord «шпага» словацька
kordec «малий меч; кинджал» словенська
kard турецька
карта́ти українська
кор(ъ)да «меч» церковнослов’янська
корд «вид меча» (ст.) чеська
kord «шпага» чеська

ко́рда «довгий мотузок, на якому ганяють коней по колу; струна (нитка) для керування літаючими моделями»

через російську мову запозичено з французької;
фр. corde «мотузка», як і іт. corda «тс., канат; струна», походить від лат. corda (chorda) «кишки, нутрощі; кишкова струна; мотузка з струни (для зв’язування арештованих)», яке зводиться до гр. χορδή «кишка; струна; ковбаса»;
менш переконливе виведення болг. ко́рда від лат. corda через нгр. κόρδα, сгр. κόρδα (БЕР II 629; Bernard RÉS 33, 355; Балк. езикозн. 1961, 3/2, 81), слц. korda від yr. korda та п. ч. korda, р. ко́рда від іт. corda (Machek ESJČS 221);
неприйнятне з огляду на семантичні труднощі припущення про польське посередництво для р. ко́рда (Фасмер II 324);
р. бр. ко́рда «тс.», п. ст. korda «шнур, яким підперізувалися черниці; шнур як міра», ч. ст. korda «шнур, яким підперізувалися ченці», слц. korda «шнур, канат», болг. ко́рда «струна музичного інструмента; тятива; [нитка вудочки; ряд людей; струна шаповальського смичка]», схв. kȏrda «канат, шнур; (ст.) струна»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́рда «тс.» білоруська
ко́рда болгарська
ко́рда «струна музичного інструмента; тятива; [нитка вудочки; ряд людей; струна шаповальського смичка]» болгарська
χορδή «кишка; струна; ковбаса» грецька
corda «тс., канат; струна» італійська
corda італійська
corda «кишки, нутрощі; кишкова струна; мотузка з струни (для зв’язування арештованих)» (chorda) латинська
chorda латинська
corda латинська
κόρδα новогрецька
korda польська
korda «шнур, яким підперізувалися черниці; шнур як міра» польська
korda «шнур, яким підперізувалися черниці; шнур як міра» (ст.) польська
ко́рда російська
ко́рда «тс.» російська
kȏrda «канат, шнур; (ст.) струна» сербохорватська
κόρδα середньогрецька
korda словацька
korda «шнур, канат» словацька
corde «мотузка» французька
korda чеська
korda «шнур, яким підперізувалися ченці» чеська
korda «шнур, яким підперізувалися ченці» (ст.) чеська
korda ?
ко́рда ?

ко́рда «виноградна лоза»

рум. coárdă (молд. коáрдэ) «тс.; струна; сухожилля; корда» походить від лат. corda (chorda) «мотузка з струни; кишкова струна; кишки»;
запозичення з румунської або молдавської мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
corda «мотузка з струни; кишкова струна; кишки» (chorda) латинська
chorda латинська
коáрдэ молдавська
coárdă «тс.; струна; сухожилля; корда» (молд. коáрдэ) румунська

ако́рд «співзвучність» (муз.)

допускається можливість (Dauzat 7) безпосереднього утворення фр. accorder (муз.) «настроювати», accord «співзвучність» від лат. chorda «струна»;
в іт. accordo значення «співзвучність» виникло внаслідок зближення з corda «струна»;
фр. accord «згода, угода; співзвучність» походить від іт. accordo «тс.», пов’язаного з слат. accordium «угода, договір», утвореним з прийменника ad-(› ас-) «до, при» та іменника cor, cordis «серце», спорідненого з псл. *sbdь, укр. се́рце;
недавнє запозичення з французької мови;
р. акко́рд, бр. болг. м. ако́рд, п. ч. слц. вл. akord, слн. akórd, схв. àкорд;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ако́рд білоруська
ако́рд болгарська
akord верхньолужицька
accordo значення «співзвучність» італійська
accordo «тс.» італійська
chorda «струна» латинська
ако́рд македонська
akord польська
*s праслов’янська
акко́рд російська
корд сербохорватська
accordium «угода, договір» середньолатинська
akord словацька
akórd словенська
се́рце українська
accorder «настроювати» (муз.) французька
accord «згода, угода; співзвучність» французька
akord чеська
accord «співзвучність» ?
corda «струна» ?
ас- «до, при» ?
cordis «серце» ?

ко́ртик «холодна зброя офіцерів флоту»

запозичення з російської мови;
р. ко́ртик «тс.» загальноприйнятої етимології не має;
виводиться від іт. coltello ([cortello]) «ніж» (Bern. I 569) або, разом з корд «короткий меч», від перс. kārd «ніж» (Mikl. EW 132; TEI Nachtr. 2, 155; Преобр. І 362; Matzenauer 216: Одинцов Этимология 1970, 103);
найближче до голл. korte (sábel) «коротка шабля»;
бр. ко́рцік, болг. ко́ртик;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́рцік білоруська
ко́ртик болгарська
coltello «ніж» ([cortelIo])(Bern. I 569) італійська
cortello італійська
kārd «ніж» перська
ко́ртик «тс.» російська
корд «короткий меч» українська
korte (sábel) «коротка шабля» (sábel) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України