КОРДИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
корд «міцна кручена нитка, з якої виготовляють тканину для автопокришок, шнурів; вовняна тканина особливого переплетення»
англ. cord «тонка мотузка, шнурок; смужка на тканині; смугаста тканина» походить від фр. corde «мотузка; струна»;
запозичення з англійської мови;
р. бр. корд, корт, п. kord «міцна нитка; кордова тканина», ч. слц. kórd «кордова тканина», болг. корд «міцна нитка; кордова тканина», слн. kord «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
корт
«бавовняна тканина для верхнього одягу»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
cord «тонка мотузка, шнурок; смужка на тканині; смугаста тканина» | англійська |
корд | білоруська |
корт | білоруська |
корд «міцна нитка; кордова тканина» | болгарська |
kord «міцна нитка; кордова тканина» | польська |
корд | російська |
корт | російська |
kord «кордова тканина» | словацька |
kórd «тс.» | словенська |
corde «мотузка; струна» | французька |
kord «кордова тканина» | чеська |
корд «меч»
припущення (Rozwadowski RO I 107–108) про пряме запозичення з іранських мов (ір. [*karəd(a)-] або [*karəđa-]) малопереконливе;
сперс. перс. kārd «ніж» продовжує ав. karəta «тс.», похідне від дієслова karət- «різати», спорідненого, мабуть, з псл. *kъr̥tati, укр. карта́ти;
запозичене з іранських мов, очевидно, через тюркське посередництво (пор. тур. kard «шабля»);
р. ст. корд «вид меча», бр. ст. кордъ (XVI ст.), др. кордъ «тс.», п. kord «меч (спочатку – короткий); палаш», ч. слц. kord «шпага», схв. ст. діал. kȏrd «шабля, меч; ніж різника», слн. [kordec] «малий меч; кинджал», цсл. кор(ъ)да «меч»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кордъ
«палаш, шабля, шпага»
(1573)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
karəta «тс.» | авестійська |
karət- «різати» | авестійська |
кордъ (XVI ст.) | білоруська |
кордъ (XVI ст.), (ст.) | білоруська |
кордъ «тс.» | давньоруська |
*karəđa- | ірландська |
*karəđa- | ірландська |
kārd «ніж» | перська |
kord «меч (спочатку -- короткий); палаш» | польська |
*k<SUP>ъ</SUP>r̥tati | праслов’янська |
корд «вид меча» | російська |
kȏrd «шабля, меч; ніж різника» | сербохорватська |
kȏrd «шабля, меч; ніж різника» (ст.) | сербохорватська |
kȏrd «шабля, меч; ніж різника» (діал.) | сербохорватська |
kārd «ніж» | середньоперська |
kord «шпага» | словацька |
kordec «малий меч; кинджал» | словенська |
kard | турецька |
карта́ти | українська |
кор(ъ)да «меч» | церковнослов’янська |
корд «вид меча» (ст.) | чеська |
kord «шпага» | чеська |
ко́рда «довгий мотузок, на якому ганяють коней по колу; струна (нитка) для керування літаючими моделями»
через російську мову запозичено з французької;
фр. corde «мотузка», як і іт. corda «тс., канат; струна», походить від лат. corda (chorda) «кишки, нутрощі; кишкова струна; мотузка з струни (для зв’язування арештованих)», яке зводиться до гр. χορδή «кишка; струна; ковбаса»;
менш переконливе виведення болг. ко́рда від лат. corda через нгр. κόρδα, сгр. κόρδα (БЕР II 629; Bernard RÉS 33, 355; Балк. езикозн. 1961, 3/2, 81), слц. korda від yr. korda та п. ч. korda, р. ко́рда від іт. corda (Machek ESJČS 221);
неприйнятне з огляду на семантичні труднощі припущення про польське посередництво для р. ко́рда (Фасмер II 324);
р. бр. ко́рда «тс.», п. ст. korda «шнур, яким підперізувалися черниці; шнур як міра», ч. ст. korda «шнур, яким підперізувалися ченці», слц. korda «шнур, канат», болг. ко́рда «струна музичного інструмента; тятива; [нитка вудочки; ряд людей; струна шаповальського смичка]», схв. kȏrda «канат, шнур; (ст.) струна»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́рда «тс.» | білоруська |
ко́рда | болгарська |
ко́рда «струна музичного інструмента; тятива; [нитка вудочки; ряд людей; струна шаповальського смичка]» | болгарська |
χορδή «кишка; струна; ковбаса» | грецька |
corda «тс., канат; струна» | італійська |
corda | італійська |
corda «кишки, нутрощі; кишкова струна; мотузка з струни (для зв’язування арештованих)» (chorda) | латинська |
chorda | латинська |
corda | латинська |
κόρδα | новогрецька |
korda | польська |
korda «шнур, яким підперізувалися черниці; шнур як міра» | польська |
korda «шнур, яким підперізувалися черниці; шнур як міра» (ст.) | польська |
ко́рда | російська |
ко́рда «тс.» | російська |
kȏrda «канат, шнур; (ст.) струна» | сербохорватська |
κόρδα | середньогрецька |
korda | словацька |
korda «шнур, канат» | словацька |
corde «мотузка» | французька |
korda | чеська |
korda «шнур, яким підперізувалися ченці» | чеська |
korda «шнур, яким підперізувалися ченці» (ст.) | чеська |
korda | ? |
ко́рда | ? |
ко́рда «виноградна лоза»
рум. coárdă (молд. коáрдэ) «тс.; струна; сухожилля; корда» походить від лат. corda (chorda) «мотузка з струни; кишкова струна; кишки»;
запозичення з румунської або молдавської мови;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
corda «мотузка з струни; кишкова струна; кишки» (chorda) | латинська |
chorda | латинська |
коáрдэ | молдавська |
coárdă «тс.; струна; сухожилля; корда» (молд. коáрдэ) | румунська |
ако́рд «співзвучність» (муз.)
допускається можливість (Dauzat 7) безпосереднього утворення фр. accorder (муз.) «настроювати», accord «співзвучність» від лат. chorda «струна»;
в іт. accordo значення «співзвучність» виникло внаслідок зближення з corda «струна»;
фр. accord «згода, угода; співзвучність» походить від іт. accordo «тс.», пов’язаного з слат. accordium «угода, договір», утвореним з прийменника ad-(› ас-) «до, при» та іменника cor, cordis «серце», спорідненого з псл. *sbdь, укр. се́рце;
недавнє запозичення з французької мови;
р. акко́рд, бр. болг. м. ако́рд, п. ч. слц. вл. akord, слн. akórd, схв. àкорд;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ако́рд | білоруська |
ако́рд | болгарська |
akord | верхньолужицька |
accordo значення «співзвучність» | італійська |
accordo «тс.» | італійська |
chorda «струна» | латинська |
ако́рд | македонська |
akord | польська |
*s | праслов’янська |
акко́рд | російська |
корд | сербохорватська |
accordium «угода, договір» | середньолатинська |
akord | словацька |
akórd | словенська |
се́рце | українська |
accorder «настроювати» (муз.) | французька |
accord «згода, угода; співзвучність» | французька |
akord | чеська |
accord «співзвучність» | ? |
corda «струна» | ? |
ас- «до, при» | ? |
cordis «серце» | ? |
ко́ртик «холодна зброя офіцерів флоту»
запозичення з російської мови;
р. ко́ртик «тс.» загальноприйнятої етимології не має;
виводиться від іт. coltello ([cortello]) «ніж» (Bern. I 569) або, разом з корд «короткий меч», від перс. kārd «ніж» (Mikl. EW 132; TEI Nachtr. 2, 155; Преобр. І 362; Matzenauer 216: Одинцов Этимология 1970, 103);
найближче до голл. korte (sábel) «коротка шабля»;
бр. ко́рцік, болг. ко́ртик;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́рцік | білоруська |
ко́ртик | болгарська |
coltello «ніж» ([cortelIo])(Bern. I 569) | італійська |
cortello | італійська |
kārd «ніж» | перська |
ко́ртик «тс.» | російська |
корд «короткий меч» | українська |
korte (sábel) «коротка шабля» (sábel) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України