КОПРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
копе́р «пристрій для забивання паль; споруда над стовбуром шахти»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. копёр «копер» виникло на основі н. Käpfer «голова бруса», яке походить від лат. caper «козел», спорідненого з гр. κάπρος «кабан», дісл. hafr «козел»;
безпосереднє виведення р. копёр з лат. caper (Преобр. І 350), зближення його з рум. căprior «самець дикої кози; кроква» (Mikl. EW 108), а також припущення про його спорідненість з лат. caper «козел» (Фасмер ГСЭ III 95) сумнівні;
болг. [ко́пра] «пристрій для забивання паль»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ко́пра
«будівля над шахтою»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́пра «пристрій для забивання паль» | болгарська |
κάπρος «кабан» | грецька |
hafr «козел» | давньоісландська |
caper «козел» | латинська |
caper | латинська |
caper «козел» | латинська |
Käpfer «голова бруса» | німецька |
копёр «копер» | російська |
копёр | російська |
căprior «самець дикої кози; кроква» | румунська |
ко́пер «кріп пахучий, Аnеthum graveolens L.» (бот.)
абсолютно необґрунтоване зіставлення з лат. caprōnae «чубок», дінд. śípram «вуси» (Petersson Ar. Arm. St. 96);
менш прийнятне зближення з коренем *kop- у псл. kopъtь «сажа, дим (від лучини тощо)», укр. [копоть] «сажа» (Фасмер II 318, 319; Brückner 255, 256; Machek ESJČS 220; Doroszewski PF 15/2, 275–276; Mikl. EW 129; Schuster-Šewc 616–617; Pokorny 596–597) або з kopriva «кропива» (Младенов 251);
псл. корrь «кріп пахучий», очевидно, результат метатези псл. kropъ «тс.»;
р. [копёр, копр], др. копръ, п. koper, ст. kopr, ч. kopr, [koprek], слц. koper, kôpor, вл. koprik, нл. kopr, болг. ко́пър, [копр], м. копар, копра, схв. кȍпар, слн. kóper, стсл. копръ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
копрій
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́пър | болгарська |
koprik | верхньолужицька |
śípram «вуси» | давньоіндійська |
копръ | давньоруська |
caprōnae «чубок» | латинська |
копар | македонська |
kopr | нижньолужицька |
koper | польська |
kopъtь «сажа, дим (від лучини тощо)» | праслов’янська |
корrь «кріп пахучий» | праслов’янська |
kropъ «тс.» | праслов’янська |
копёр | російська |
кȍпар | сербохорватська |
koper | словацька |
kôpor | словацька |
kóper | словенська |
копръ «тс.» | старослов’янська |
копоть «сажа» | українська |
копр | українська |
koprek | українська |
копр | українська |
копра | українська |
kopr | чеська |
*kop- | ? |
kopriva «кропива» | ? |
kopr | ? |
ко́пра «висушений м’якуш плодів кокосової пальми, з якого добувають кокосову олію» (бот.)
порт. фр. англ. copra, н. Kópra «тс.» виводяться з мал. koppara «кокосовий горіх», що походить від гінді khōprā «тс.», пов’язаного з дінд. k(h)arparaḥ «черепок; шкаралупа; череп», спорідненим з псл. *сěrръ «череп», укр. че́реп;
запозичене, очевидно, через російське посередництво, з західноєвропейських мов;
р. ко́пра́, бр. болг. ко́пра, п. ч. слц. kopra, схв. кȍпра, слн. kópra «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
copra | англійська |
ко́пра | білоруська |
ко́пра | болгарська |
k(h)arparaḥ «черепок; шкаралупа; череп» | давньоіндійська |
koppara «кокосовий горіх» | малайська |
Kópra «тс.» | німецька |
kopra | польська |
copra | португальська |
*сěrръ «череп» | праслов’янська |
ко́пра́ | російська |
кȍпра | сербохорватська |
kopra | словацька |
kópra «тс.» | словенська |
че́реп | українська |
copra | французька |
kopra | чеська |
khōprā «тс.» | ? |
ка́пра «гній в очах»
малоймовірне повʼязання (Горяев 132) з гр. κόπρος «гній; бруд, болото»;
менш переконливе виведення kapra- у п. kaprawy (Otrębski LP 8, 307) з гіпотетичної редуплікованої форми *k(r)o-pr-;
п. kaprawy у звʼязку з його ізольованістю і пізньою появою можна розглядати як запозичення з української або словацької мови;
псл. [kapra] «капання, крапля», повʼязане з дієсловом kapati «капати»;
р. [капра́вые (очи)] (з укр.), п. kaprawy (з XVIII ст.), ч. [kápra] «крапля», слц. [kapra] «слиз з очей», [kapravý], karpavý;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́пра́вий
капра́вість
капра́віти
«гноїтися»
(про очі)
ка́при
капри́вість
ка́прі
капрува́ти
«тс.»
ко́пра
«тс.»
копра́вий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
κόπρος «гній; бруд, болото» | грецька |
kaprawy | польська |
kaprawy | польська |
kaprawy (з XVIII ст.) | польська |
kapra- | праслов’янська |
kapra «капання, крапля» | праслов’янська |
kapati «капати» | праслов’янська |
капра́вые (очи) (очи)] (з укр.) | російська |
kapra «слиз з очей» | словацька |
kapravý | словацька |
karpavý | словацька |
kápra «крапля» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України