КОПР — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. корrь «кріп пахучий», очевидно, результат метатези псл. kropъ «тс.»;

менш прийнятне зближення з коренем *kop- у псл. kopъtь «сажа, дим (від лучини тощо)», укр. [копоть] «сажа» (Фасмер II 318, 319; Brückner 255, 256; Machek ESJČS 220; Doroszewski PF 15/2, 275–276; Mikl. EW 129; Schuster-Šewc 616–617; Pokorny 596–597) або з kopriva «кропива» (Младенов 251);

абсолютно необґрунтоване зіставлення з лат. caprōnae «чубок», дінд. śípram «вуси» (Petersson Ar. Arm. St. 96);

р. [копёр, копр], др. копръ, п. koper, ст. kopr, ч. kopr, [koprek], слц. koper, kôpor, вл. koprik, нл. kopr, болг. ко́пър, [копр], м. копар, копра, схв. кȍпар, слн. kóper, стсл. копръ «тс.»;

псл. koprъ «фенхель; кріп, Anethum graveolens»;

зв’язок народних назв цих рослин зумовлений подібністю їх у тому, що плоди їх містять ефірну олію і в кулінарії плоди фенхелю звичайного і кріп пахучий, як цінну пряність, додають до їжі (Флора УРСР VII 568–569, 602– 603; Нейштадт 421);

болг. [див копър] «Foeniculum capillaceum», [влашки копър, зимен копър] «тс.», схв. [κȍпαρ] «фенхель звичайний», слн. [koprс, koprec, koprivec] «тс.»;