КОПИЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́піє «спис, піка»
псл. *kopьje «спис, піка», пов’язане з kopati, укр. копа́ти;
споріднене з лит. kaplys «мотика», лтс. kaplis «сокира», гр. κοπίς «ніж», двн. habba «тесак, серп»;
р. копьё «спис, піка; вид літургічного ножа; [вид мисливської зброї]», бр. кап’ё «спис, піка», др. копие, п. kopia «тс.», ст. kopija, kopije (с. р.) «тс.; [палиця, кий; велика дерев’яна кухонна ложка]», ч. kopí «спис, піка», ст. kopie, слц. kopija, вл. kopjo, нл. kopje, ст. kopja «тс.», болг. ко́пе, ко́пие «спис, піка; дротик», м. копје «тс.», схв. кòпље «спис, піка; трапеція, древко прапора», слн. kópje «спис, піка; весільний прапор», стсл. копиѥ «спис, піка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
копия́
«тс.»
ко́пієва́тий
«схожий на спис»
копійо́
«жердина на середині копиці сіна»
копі́йце
«вістря, жало стріли»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кап'ё «спис, піка» | білоруська |
ко́пе | болгарська |
kopjo | верхньолужицька |
κοπίς «ніж» | грецька |
habba «тесак, серп» | давньоверхньонімецька |
копие | давньоруська |
kaplis «сокира» | латиська |
kaplys «мотика» | литовська |
копје «тс.» | македонська |
kopje | нижньолужицька |
kopia «тс.» | польська |
*kopьje «спис, піка» | праслов’янська |
копьё «спис, піка; вид літургічного ножа; [вид мисливської зброї]» | російська |
кòпље «спис, піка; трапеція, древко прапора» | сербохорватська |
kopija | словацька |
kópje «спис, піка; весільний прапор» | словенська |
копиѥ «спис, піка» | старослов’янська |
копа́ти | українська |
ко́пие «спис, піка; дротик» | українська |
kopí «спис, піка» | чеська |
kopija «тс.; [палиця, кий; велика дерев’яна кухонна ложка]» (с. р.) | ? |
kopije «тс.; [палиця, кий; велика дерев’яна кухонна ложка]» (с. р.) | ? |
kopie | ? |
kopja «тс.» | ? |
ко́пія «точне відтворення, що цілком відповідає оригіналові»
запозичення з латинської мови;
слат. copia «список, копія, розмножування» пов’язане з лат. cōpia (‹*сооріа) «запас; велика кількість», утвореним за допомогою префікса co(m)від основи іменника ops «сила, могутність, можливість, влада»;
р. ко́пия, бр. ко́пія, ст. копея (1406), копия (1588), п. kopia, ст. kopija, ч. kopie, слц. kópia, нл. kopija, болг. Ко́пие (с. р.), м. копија, копие (с. р.), схв. кóпија, кȏпија, слн. kópija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
копие
(с. р.)(1496)
копії́ст
копі́рка
копіюва́льний
копіюва́льник
копіюва́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́пія | білоруська |
Ко́пие (с. р.) | болгарська |
cōpia «запас; велика кількість» (‹*сооріа) | латинська |
копија | македонська |
kopija | нижньолужицька |
kopia | польська |
кóпија | сербохорватська |
copia «список, копія, розмножування» | середньолатинська |
kópia | словацька |
kópija | словенська |
копия (1588) | українська |
копие (с. р.) | українська |
кȏпија | українська |
kopie | чеська |
ops «сила, могутність, можливість, влада» | ? |
ко́пия | ? |
копея (1406) | ? |
kopija | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України