КОНСПЕКТИВНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
конспе́кт
запозичене з латинської мови, очевидно, через німецьке посередництво (нім. Konspékt);
лат. cōnspectus «зір, видіння; огляд» пов’язане з дієсловом cōnspicio «дивлюсь, бачу, спостерігаю», утвореним за допомогою префікса com- (con-) «з-» від дієслова spicio (specio) «дивлюсь»;
р. болг. конспе́кт, бр. канспе́кт, п. ч. слц. вл. konspekt, м. конспект, схв. кòнспект, слн. konspékt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конспекти́вний
конспектува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канспе́кт | білоруська |
| конспе́кт | болгарська |
| konspekt | верхньолужицька |
| cōnspectus «зір, видіння; огляд» | латинська |
| конспект | македонська |
| konspekt | польська |
| конспе́кт | російська |
| кòнспект | сербохорватська |
| konspekt | словацька |
| konspékt | словенська |
| konspekt | чеська |
| cōnspicio «дивлюсь, бачу, спостерігаю» | ? |
| com- «з-» (con-) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України