КОНСОЛІДУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
консоліда́ція «зміцнення, згуртування»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Konsolidation, фр. англ. consolidation походять від пізньолат. cōnsolidātio «згуртування», пов’язаного з consolido «зміцнюю, підтримую; консолідую», утвореним за допомогою префікса com- (con-) «з-» від дієслова solido «зміцнюю», пов’язаного з solidus «масивний; твердий; цілий, весь»;
р. болг. консолида́ция, бр. кансаліда́цыя, п. konsolidacja, ч. konsolidace, слц. konsolidácia, вл. konsolidacija, м. схв. Консолида́ција, слн. konsolodácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
консолідува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| consolidation | англійська |
| кансаліда́цыя | білоруська |
| консолида́ция | болгарська |
| konsolidacija | верхньолужицька |
| Консолида́ција | македонська |
| Konsolidation | німецька |
| cōnsolidātio «згуртування» | пізньолатинська |
| konsolidacja | польська |
| консолида́ция | російська |
| Консолида́ција | сербохорватська |
| konsolidácia | словацька |
| konsolodácija | словенська |
| consolidation | французька |
| konsolidace | чеська |
| consolido «зміцнюю, підтримую; консолідую» | ? |
| com- «з-» (con-) | ? |
| solido «зміцнюю» | ? |
| solidus «масивний; твердий; цілий, весь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України