КОНВУЛЬСІЯХ — ЕТИМОЛОГІЯ
конву́льсія «мимовільні скорочення мускулатури тіла; сильні корчі всього тіла»
запозичення з латинської мови;
лат. convulsio «судорога, корчі, конвульсія» є похідним від дієслова convello «вириваю, ламаю; розбиваю; мучу; підриваю; потрясаю», утвореного за допомогою префікса соm(соn-) «з-» від дієслова vello «мучу; руйную; смикаю, деру, рву», з яким пов’язане лат. lana «вовна», споріднене з псл. *vьlna, укр. во́вна;
р. конву́льсия, бр. канву́льсія, п. konwulsja, ч. konvulse, konvulze, слц. konvulzia, болг. Конву́лсия, м. конвулзија, схв. konvùlzija, слн. konvulzíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конвульси́вний
конвульсі́йний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
канву́льсія | білоруська |
Конву́лсия | болгарська |
convulsio «судорога, корчі, конвульсія» | латинська |
lana «вовна» | латинська |
конвулзија | македонська |
konwulsja | польська |
*v | праслов’янська |
конву́льсия | російська |
konvùlzija | сербохорватська |
konvulzia | словацька |
konvulzíja | словенська |
во́вна | українська |
konvulse | чеська |
konvulze | чеська |
convello «вириваю, ламаю; розбиваю; мучу; підриваю; потрясаю» | ? |
соm(соn-) «з-» | ? |
vello «мучу; руйную; смикаю, деру, рву» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України