КОНВОЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
конво́й «супровідний загін, охорона»
очевидно, через російське посередництво запозичено з голландської або французької мови;
гол. konvóoi «конвой, супроводження, прикриття» походить від фр. convoi «супроводження, обоз (військовий); конвой (військовий, морський)», пов’язаного з дієсловом convoyer «конвоювати, супроводжувати», що походить від нар.-лат. *convіāre «супроводжувати», утвореного за допомогою префікса com- (con-) «з-» від іменника via «дорога»;
польське посередництво, припущуване для р. конво́й, неприйнятне (Christiani 36);
р. болг. конво́й «охорона», бр. канво́й, п. вл. konwój, ч. слц. konvoј «тс.», м. кòнвој «охорона кораблів, літаків», схв. конвој, слн. konvój «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
конвої́р
конвоюва́ти
коново́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канво́й | білоруська |
| конво́й «охорона» | болгарська |
| konwój | верхньолужицька |
| konvóoi «конвой, супроводження, прикриття» | голландська |
| кòнвој «охорона кораблів, літаків» | македонська |
| konwój | польська |
| конво́й | російська |
| конво́й «охорона» | російська |
| конвој | сербохорватська |
| konvoј «тс.» | словацька |
| konvój «тс.» | словенська |
| convoi «супроводження, обоз (військовий); конвой (військовий, морський)» | французька |
| konvoј «тс.» | чеська |
| convoyer «конвоювати, супроводжувати» | ? |
| *convіāre «супроводжувати» | ? |
| com- «з-» (con-) | ? |
| via «дорога» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України