КОН'ЮНКТУРА — ЕТИМОЛОГІЯ

кон'юнкту́ра «сукупність умов, збіг обставин, здатний впливати на розв’язання якої-небудь справи; сукупність ознак, які характеризують стан товарного господарства»

через німецьке посередництво (н. Konjunktúr) запозичене з латинської мови;
слат. conjunctura «з’єднання; зв’язок; склеювання» є похідним від лат. conjungo «з’єдную», утвореного за допомогою префікса com(con-) «з-» від дієслова jungo «з’єдную», пов’язаного з jugum «ярмо», спорідненим з псл. *jъgo, укр. і́го;
р. конъюнкту́ра, бр. кан՝юнкту́ра, п. koniunktura, ч. вл. konjunktura, слц. слн. konjunktúra, болг. конюнкту́ра, м. схв. конјункту́ра;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кон'юнкту́рник «безпринципна людина, що змінює свою поведінку залежно від кон’юнктури»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кан білоруська
конюнкту́ра болгарська
konjunktura верхньолужицька
conjungo «з’єдную» латинська
конјункту́ра македонська
koniunktura польська
*jъgo праслов’янська
конъюнкту́ра російська
конјункту́ра сербохорватська
conjunctura «з’єднання; зв’язок; склеювання» середньолатинська
konjunktúra словацька
konjunktúra словенська
і́го українська
konjunktura чеська
com(con-) «з-» ?
jungo «з’єдную» ?
jugum «ярмо» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України