КОН'ЮНКТУРА — ЕТИМОЛОГІЯ
кон'юнкту́ра «сукупність умов, збіг обставин, здатний впливати на розв’язання якої-небудь справи; сукупність ознак, які характеризують стан товарного господарства»
через німецьке посередництво (н. Konjunktúr) запозичене з латинської мови;
слат. conjunctura «з’єднання; зв’язок; склеювання» є похідним від лат. conjungo «з’єдную», утвореного за допомогою префікса com(con-) «з-» від дієслова jungo «з’єдную», пов’язаного з jugum «ярмо», спорідненим з псл. *jъgo, укр. і́го;
р. конъюнкту́ра, бр. кан՝юнкту́ра, п. koniunktura, ч. вл. konjunktura, слц. слн. konjunktúra, болг. конюнкту́ра, м. схв. конјункту́ра;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кон'юнкту́рник
«безпринципна людина, що змінює свою поведінку залежно від кон’юнктури»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кан | білоруська |
конюнкту́ра | болгарська |
konjunktura | верхньолужицька |
conjungo «з’єдную» | латинська |
конјункту́ра | македонська |
koniunktura | польська |
*jъgo | праслов’янська |
конъюнкту́ра | російська |
конјункту́ра | сербохорватська |
conjunctura «з’єднання; зв’язок; склеювання» | середньолатинська |
konjunktúra | словацька |
konjunktúra | словенська |
і́го | українська |
konjunktura | чеська |
com(con-) «з-» | ? |
jungo «з’єдную» | ? |
jugum «ярмо» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України