КОМІКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́мік «актор, який виконує комічні ролі; той, хто має здібність смішити, викликати сміх; (заст.) автор комедій»
запозичення з латинської мови;
лат. cōmicus «комедіограф, автор комедій; комічний актор, комік, комедіант» походить від гр. κωμικός «комічний, комедійний», пов’язаного з κωμος «весела процесія, гучне гуляння; галаслива юрба гуляк; натовп, рій, сонм; пісня, славослів’я», яке певного етимологічного пояснення не має;
Фонетичні та словотвірні варіанти
komik
komik
komik
komik
kómik
кȍмūк
кòмик
комик
коми́к
комі́зм
ко́мік
комікува́ти
комі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| κωμικός «комічний, комедійний» | грецька |
| cōmicus «комедіограф, автор комедій; комічний актор, комік, комедіант» | латинська |
| κωμος «весела процесія, гучне гуляння; галаслива юрба гуляк; натовп, рій, сонм; пісня, славослів’я» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України