КОМИЗА — ЕТИМОЛОГІЯ
комизи́тися «вередувати, капризувати; упиратися, норовитися»
не зовсім ясне;
пояснюється як утворення з префіксом ko- від основи *mьz- (myzg-) «ворушити і под.» (ЭССЯ 10, 180–181; Skok II 133);
зіставляється з псл. [komiti] «збивати (в грудки); вижимати, видавлювати» (пор. р. [коми́ть] «стискати», схв. кòмити «лущити (кукурудзу від листя; грецькі горіхи, мигдаль від зеленої шкірки)», що виводяться від псл. коmъ «брила, грудка») (Sławski II 393–394; Machek ESJČ 272);
пов’язується також (Варбот Этимология 1973, 27– 29) із слн. skométi «тужити, нудьгувати», псл. ščemiti, укр. щемі́ти;
р. [скаме́зливий] «вередливий, перебірливий до їди», ч. (мор.) [komziť] «дерти, рвати, скубти», [oskomízat se] «зволікати, вагатися», схв. [комùзати] «смикатися, крутитися», [комùзгати се] «тс.», слн. [komízgati] «знизувати плечима»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
камези́-
комези́тися
«тс.»
коми́з
«вередування, примха, каприз»
комиза́
«тс.; вередун»
комизи́стий
«вередливий»
коми́зливий
«тс.»
розкомизи́тися
«набундючитися; наїжитися, розсердитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| komiti «збивати (в грудки); вижимати, видавлювати» (пор. р. [коми́ть] «стискати», схв. кòмити «лущити (кукурудзу від листя; грецькі горіхи, мигдаль від зеленої шкірки) | праслов’янська |
| коmъ «брила, грудка» | праслов’янська |
| ščemiti | праслов’янська |
| скаме́зливий «вередливий, перебірливий до їди» | російська |
| комùзати «смикатися, крутитися» | сербохорватська |
| skométi «тужити, нудьгувати» | словенська |
| komízgati «знизувати плечима» | словенська |
| щемі́ти | українська |
| oskomízat se «зволікати, вагатися» | українська |
| комùзгати се «тс.» | українська |
| komziť «дерти, рвати, скубти» (мор.) | чеська |
| *mьz- «ворушити і под.» (myzg-)(ЭССЯ 10, 180--181; Skok II 133) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України