КОЛИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ко́ліки «різкі колючі болі, переважно у черевній порожнині» (мн.)
запозичення з середньолатинської мови;
слат. colica (passio) «всяка болюча хвороба нутрощів» (букв. «хвороба ободової кишки») пов’язане з гр. κωλική (νόσος) «біль, хвороба ободової кишки», у якому прикметник κωλική «пов’язаний з ободовою кишкою» є похідним від κωλον «член (тіла); товста кишка, ободова кишка», спорідненого з псл. kolěno, укр. колі́но;
р. болг. ко́лики (мн.), ко́лика (одн.), п. ч. слц. нл. kolika, вл. слн. kolika, схв. кòлика «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́лики (мн.) | болгарська |
ко́лика | болгарська |
kólika | верхньолужицька |
κωλική «біль, хвороба ободової кишки» (νόσος) | грецька |
κωλική «пов’язаний з ободовою кишкою» | грецька |
κω̃λον «член (тіла); товста кишка, ободова кишка» | грецька |
kolika | нижньолужицька |
kolika | польська |
kolěno | праслов’янська |
ко́лики (мн.) | російська |
ко́лика (одн.) | російська |
кòлика «тс.» | сербохорватська |
colica «всяка болюча хвороба нутрощів» (passio)(букв. «хвороба ободової кишки») | середньолатинська |
kolika | словацька |
kólika | словенська |
колі́но | українська |
kolika | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України