КОВ — ЕТИМОЛОГІЯ

ков «кутній зуб; ікло кабана»

результат діалектного переходу -л › -в з давнішого [кол] (‹псл. *къlъ), пов’язаного з [кло] «ікло» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*къlъ праслов’янська
кол (‹псл. *къlъ) українська
кло «ікло» українська

глембе́ї «менструація»

неясне;
можливо походить від уг. *hónapbélyeg (букв.) «місячний знак» (пор. уг. hónapszám «менструація» (букв.) «місячне число»), складного утворення з іменника hónap «місяць (календарний)», утвореного з іменників hó «місяць (календарний, первісне – назва небесного тіла)», спорідненого з манс. chaw «Місяць (небесне тіло)», фін. kuu, морд. ков «тс.» і етимологічно не зовсім ясного nap «сонце, день», та іменника bélyeg, запозиченого з тюркських мов (пор. уйг. bilik «знак», тур. bilig «знання»);
;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
chaw «Місяць (небесне тіло)» мансійська
ков «тс.» мордовська
*hónapbélyeg «місячний знак» (букв.)(пор. уг. hónapszám «менструація» (букв.) угорська
kuu фінська
hónap «місяць (календарний)» ?
«місяць (календарний, первісне -- назва небесного тіла)» ?
nap «сонце, день» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України