КОБЕНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

викабе́люватися «викручуватися перед кимсь, кокетливо жестикулювати, зазнаватися, чванитися»

можливо, споріднене з лит. kãbė «гак», kablēlis «гачок», kabóti «висіти», лтс. kabinât «причіплювати, зачіплювати»;
зіставлялось також з др. кобь, кобение, кобление «ворожіння за польотом птахів» (Желтов ФЗ 1876/3, 41–42);
припущення про зв’язок із словом кобеня́к (Преобр. І 325) безпідставне;
р. кобе́нить, кобе́ниться;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кобь давньоруська
kabinât «причіплювати, зачіплювати» латиська
kãbė «гак» литовська
кобе́нить російська
кобе́ниться українська
kablēlis «гачок» ?
kabóti «висіти» ?
кобение ?
кобление «ворожіння за польотом птахів» ?
кобеня́к ?

кобени́ти(ся) «лаяти(ся), сваритися»

очевидно, споріднене з лит. käbe «гак», kabėti «висіти», лтс. kabinât «тс.»;
р. [кобе́нить] «корчити, ламати», [кобя́нить] «тс.», др. кобь «гадання по пташиному польоту», м. коби «передчуває нещастя; пророчить біду», схв. кòбити «передчувати лихо; зустрічати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кобеня́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кобь «гадання по пташиному польоту» давньоруська
kabinât «тс.» латиська
kãbe «гак» литовська
kabėti «висіти» литовська
коби «передчуває нещастя; пророчить біду» македонська
кобе́нить «корчити, ламати» російська
кобя́нить «тс.» російська
кòбити «передчувати лихо; зустрічати» сербохорватська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України