КОБЕНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
викабе́люватися «викручуватися перед кимсь, кокетливо жестикулювати, зазнаватися, чванитися»
можливо, споріднене з лит. kãbė «гак», kablēlis «гачок», kabóti «висіти», лтс. kabinât «причіплювати, зачіплювати»;
зіставлялось також з др. кобь, кобение, кобление «ворожіння за польотом птахів» (Желтов ФЗ 1876/3, 41–42);
припущення про зв’язок із словом кобеня́к (Преобр. І 325) безпідставне;
р. кобе́нить, кобе́ниться;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кобь | давньоруська |
kabinât «причіплювати, зачіплювати» | латиська |
kãbė «гак» | литовська |
кобе́нить | російська |
кобе́ниться | українська |
kablēlis «гачок» | ? |
kabóti «висіти» | ? |
кобение | ? |
кобление «ворожіння за польотом птахів» | ? |
кобеня́к | ? |
кобени́ти(ся) «лаяти(ся), сваритися»
очевидно, споріднене з лит. käbe «гак», kabėti «висіти», лтс. kabinât «тс.»;
р. [кобе́нить] «корчити, ламати», [кобя́нить] «тс.», др. кобь «гадання по пташиному польоту», м. коби «передчуває нещастя; пророчить біду», схв. кòбити «передчувати лихо; зустрічати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кобеня́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кобь «гадання по пташиному польоту» | давньоруська |
kabinât «тс.» | латиська |
kãbe «гак» | литовська |
kabėti «висіти» | литовська |
коби «передчуває нещастя; пророчить біду» | македонська |
кобе́нить «корчити, ламати» | російська |
кобя́нить «тс.» | російська |
кòбити «передчувати лихо; зустрічати» | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України