КМЕТА — ЕТИМОЛОГІЯ

кметь «селянин, господар; тямуща людина»

очевидно, споріднене з п. [kimować] «розумітися»;
виводиться також від лат. comes (род. в. comitis) «товариш володаря, вождя; супутник», пов’язаного з *cumire «йти разом» (Фасмер II 261; Sławski II 279–281; Machek ESJČ 261–262; Bezlaj ESSJ II 47–48);
менш переконливе зіставлення з гр. κωμήτης «селянин» (від гр. κώμη «село») (Birkenmajer JP 21, 174–176), з укр. кім, кім’ях (п. kien «колода», ч. kmen «стовбур; плем’я, рід, покоління») (van Wijk Slavia 4, 209–212);
р. ст. кметь «селянин, юнак, вояк», др. къметь, къметъ, къмѣть «вояк», п. kmieć «селянин, хлібороб; багатий господар», ч. kmeť «дід; гласний», ст. kmet «хлібороб; підданець», слц. kmeť «мудрий дід; (заст.) гласний», вл. kmjeć (заст.) «перший селянин; привідець, голова», болг. кмет «війт, міський голова», м. кмет «війт», схв. кмȅт «селянин, хлібороб; орендатор», слн. kmèt «селянин», цсл. КЪМЕТЬ, КМЕТЬ «славетна людина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кмíта «спостерігач»
кмет «селянин, проста людина Пі»
кмет ли́вий
кмети́ня «селянка, господиня»
кмети́ти «розуміти»
кмети́ця «селянка, жінка селянина-господаря»
кметови́н «селянський син, господарський син»
кме́тство «селянство»
кметува́ти «думати»
кме́тя «селянка»
кміетки «кмітливий»
кміт «увага»
кміти́ти «тс.»
кмі́тли́вий «тс.»
кмітува́ти «тс.»
кміть «селянин, господар»
невкміту́ «невтямки»
покмі́тити «попасти на слід, зауважити»
покмі́тливий «спостережливий»
по́кмі́ть «ознака, слід»
прикме́та
прикме́тник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кмет «війт, міський голова» болгарська
kmjeć «перший селянин; привідець, голова» (заст.) верхньолужицька
κωμήτης «селянин» (від гр. κώμη «село») грецька
κώμη грецька
къметь давньоруська
къметъ давньоруська
къмѣть «вояк» давньоруська
comes «товариш володаря, вождя; супутник» (род. в. comitis) латинська
*cumire «йти разом» латинська
кмет «війт» македонська
kimować «розумітися» польська
kien польська
kmieć «селянин, хлібороб; багатий господар» польська
кметь «селянин, юнак, вояк» російська
кмȅт «селянин, хлібороб; орендатор» сербохорватська
kmeť «мудрий дід; (заст.) гласний» словацька
kmèt «селянин» словенська
кім українська
кім'ях (п. kien «колода», ч. kmen «стовбур; плем’я, рід, покоління»)(van Wijk Slavia 4, 209--212) українська
къметь «славетна людина» церковнослов’янська
кметь церковнослов’янська
kmen чеська
kmeť «дід; гласний» чеська
kmet «хлібороб; підданець» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України