КЛЯНЧИТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ґно́йи́ти «наполегливо просити»

Ба;
неясне;
можливо, походить від нім. knien «стояти навколішках; ставати навколішки», повʼязаного з Knie «коліно» (двн. kniu, род. в. kniwes), спорідненим з дангл. cnēo, англ. knee, дісл. kne, гр. γόνυ «коліно», лат. genu «тс.»;
нагадує розвиток значення в р. кля́нчить «настирливо просити, стояти навколішках»;
форма [ґно́йи́ти] мала виникнути з первісної *кни́їти (› ґни́їти), можливо, за фонетичною аналогією до дієслівних форм типу гної́ти (від гній), лої́ти (від лій) тощо;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
knee англійська
γόνυ «коліно» грецька
cnēo давньоанглійська
kne давньоісландська
genu «тс.» латинська
knien «стояти навколішках; ставати навколішки» німецька
кля́нчить «настирливо просити, стояти навколішках» російська
Knie «коліно» (двн. kniu, род. в. kniwes) ?
ґно́йи́ти (› ґни́їти) ?
гної́ти (від гній) ?
лої́ти (від лій) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України