КЛЕПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
клепа́ти
псл. klepati;
слово звуконаслідувального походження, споріднене з лит. klàpterėti «стукнути, грюкнути», лтс. klapstêt, klapškêt «стукати, торохтіти»;
пов’язання з лит. plàkti «бити, клепати», як і відрив ч. klepati «робити наклепи» (Machek ESJČ 254–255) менш обґрунтоване;
р. клепа́ть «клепати», бр. кляпа́ць «тс.», др. клепати «звинувачувати», п. вл. klepać «клепати», ч. klepati, слц. klepat’, нл. klepaš «тс.», болг. кле́пя «клепаю», м. клепа «клепає», схв. кле́пати, слн. klépati «тс.», стсл. КЛЕПАТИ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вклепа́тися
«потрапити в неприємне становище, помилитися»
за́кле́пка
закле́почний
закле́пувальний
клеп
«поклепана частина коси»
клепа́йло
«хто клепле»
клепа́к
«дошка, на якій клепають шкіру»
клепа́лка
клепа́ло
клепа́льний
клепа́льник
клепач
«молоток Г; наклепник Я»
клепе́ць
«молоток»
клепи́сько
«тік у стодолі»
клепи́шко
«тс.»
клепта́ти
«багато балакати»
клепті́ти
«тс.»
надкле́пка
наклеп
на́кле́пка
накле́пник
окле́панець
«околот»
о́кле́пок
«тс.»
перекле́пка
по́клеп
«наклеп»
покле́пник
при́кле́пка
розкле́пка
розкле́пник
скле́пка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кляпа́ць «тс.» | білоруська |
| кле́пя «клепаю» | болгарська |
| klepać «клепати» | верхньолужицька |
| клепати «звинувачувати» | давньоруська |
| klapstêt | латиська |
| klapšḳêt «стукати, торохтіти» | латиська |
| klàpterėti «стукнути, грюкнути» | литовська |
| plàkti «бити, клепати» | литовська |
| клепа «клепає» | македонська |
| klepaš «тс.» | нижньолужицька |
| klepać «клепати» | польська |
| klepati | праслов’янська |
| клепа́ть «клепати» | російська |
| кле́пати | сербохорватська |
| klepat' | словацька |
| klépati «тс.» | словенська |
| клепати | старослов’янська |
| klepati «робити наклепи» | чеська |
| klepati | чеська |
склеп «склепіння; [підвал; магазин]»
пов’язування з клепа́ти (Черных II 169; Фасмер III 641; Brückner 233, 493; Bern. I 513) недостатньо обґрунтоване;
може бути споріднене з гр. ϰλέπτω «краду, роблю потай», ϰαλύπτω «прикриваю», лит. slė˜pti «ховати, приховувати»;
п. sklep «підвал, льох, склеп, крамниця», як і ч. sklep «підвал, льох, шинок; [зруб, амбар]», слц. sklep «крамниця», зводиться до псл. *sъklepъ «прикриття», пов’язаного з дієсловом *klenǫti (‹ *klepnǫti) «прикривати», звідки й ч. klenouti «утворювати склепіння», слц. klenút’ «зводити склепіння»;
як і р. бр. склеп, запозичено з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́склеп
«склепіння; коконування»
надсклепі́нний
о́склеп
«кокон»
о́склепка
«накривка»
склепа́р
«торговець, продавець»
склепи́стий
склепи́ти
«зводити склепіння; зімкнути, зажмурити»
склепі́ння
склепі́нчастий
склепітя
«скелі»
скле́плений
«склепінчастий; зімкнутий»
склепле́ннє
«склепіння»
скле́плювати
склепля́ти
скле́пник
«торговець»
склепня́
«склепіння»
склепо́к
«комора для збіжжя»
склепува́ти
«будувати склеп»
склепъ
(XVI ст.)
склину́ти
«зціпити»
склипо́ваний
«склепінчастий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| склеп | білоруська |
| ϰλέπτω «краду, роблю потай» | грецька |
| ϰαλύπτω «прикриваю» | грецька |
| slė˜pti «ховати, приховувати» | литовська |
| sklep «підвал, льох, склеп, крамниця» | польська |
| *sъklepъ «прикриття» | праслов’янська |
| *klenǫti «прикривати» (‹ *klepnǫti) | праслов’янська |
| *klepnǫti | праслов’янська |
| склеп | російська |
| sklep «крамниця» | словацька |
| klenút' «зводити склепіння» | словацька |
| клепа́ти | українська |
| sklep «підвал, льох, шинок; [зруб, амбар]» | чеська |
| klenouti «утворювати склепіння» | чеська |
при́клепка «причіпка, зачіпка; привід»
пов’язане з клепа́ти в значенні «зводити наклеп»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
приклі́п
«причина»
при́кліп
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клепа́ти «зводити наклеп» | українська |
кла́пати «бити, хляпати»
псл. klapati, звуконаслідувальне дієслово, близьке за формою і значенням до клепа́ти;
п. kłapać «лунко бити; чалапати; ляскати (зубами)», ч. klapati «бити; хляпати», слц. klapať «хляпати; стукати», вл. kłapać «стукати, бити», нл. kłapas «тс.», болг. [кла́пам] «стукати; хляпати; трясти вухами; квохтати; чалапати, важко ходити», схв. klapati «стукати, калатати», слн. klapáti «повільно, незграбно ступати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клапа́ч
(кличка собаки)
клапа́чка
«клепачка, калатало»
кла́пкати
«стукати»
кла́понький
«обвислий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кла́пам «стукати; хляпати; трясти вухами; квохтати; чалапати, важко ходити» | болгарська |
| kłapać «стукати, бити» | верхньолужицька |
| kłapaś «тс.» | нижньолужицька |
| kłapać «лунко бити; чалапати; ляскати (зубами)» | польська |
| klapati | праслов’янська |
| клепа́ти | праслов’янська |
| kla̋pati «стукати, калатати» | сербохорватська |
| klapať «хляпати; стукати» | словацька |
| klapáti «повільно, незграбно ступати» | словенська |
| klapati «бити; хляпати» | чеська |
клевета́ «наклеп»
менш переконливе зіставлення з клепати (Mikl. EW 118);
в українську мову, можливо, запозичене з старослов’янської за посередництвом російської;
слово зближують також з лат. calumnia «наклеп, обмова», calvor «обдурюю», тох. AB klaw- «об’являти» (Топоров КСИС 25, 74–76);
можливо, пов’язане з *klьvati, укр. клюва́ти (Bern. I 526) або з ч. [kleviti se] «гнутися» (ЭССЯ 10, 14–17);
не зовсім ясне;
р. болг. клевета́ «наклеп», ч. kleveta, слц. klebeta, схв. клèвета, стсл. клевета «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клевета́тися
«базікати; сперечатися»
клеветня́
клевету́ха
«балаклива, сварлива жінка (?)»
клевота́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клевета́ «наклеп» | болгарська |
| calumnia «наклеп, обмова» | латинська |
| calvor «обдурюю» | латинська |
| *klьvati | праслов’янська |
| клевета́ «наклеп» | російська |
| клèвета | сербохорватська |
| klebeta | словацька |
| клевета «тс.» | старослов’янська |
| klaw- «об’являти» | тохарська А |
| klaw- | тохарська В |
| клепати | українська |
| клюва́ти | українська |
| kleviti se «гнутися» | чеська |
| kleveta | чеська |
кле́павка «ґедзь, Gastrophilus intestinalis Deg.» (ент.)
пов’язане з клепа́ти;
назва пояснюється тим, що кінь, захищаючись від цього ґедзя, махає головою (ніби клепле);
Фонетичні та словотвірні варіанти
кле́палка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клепа́ти | українська |
клепе́ць «білозірка, Abramis sapa Pall.» (іхт.)
можливо, пов’язане з клі́пати з огляду на великі очі білозірки (пор. р. глаза́ч, пучегла́з «тс.»);
можливий також зв’язок з клепа́ти «бити; сплющувати», зумовлений сильно сплющеною з боків, плоскою формою тіла цієї риби;
неясне;
р. [клепец, клепчик], бр. [клепец], п. [klepiec], схв. [kleba, klebica] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
клепчик
клипе́ць
кляпе́ць
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клепец | білоруська |
| klepiec | польська |
| клепец | російська |
| клепчик | російська |
| kleba «тс.» | сербохорватська |
| klebica «тс.» | сербохорватська |
| клі́пати (пор. р. глаза́ч, пучегла́з «тс.») | українська |
| клепа́ти «бити; сплющувати» | українська |
уклепа́ти «зробити будь-як, сяк-так»
префіксальне утворення від клепа́ти з метафоризацією семантики, що ґрунтується на уявленні про клепання як про примітивну роботу;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клепа́ти | українська |
укліпитися «вчепитися»
не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення, пов’язане з клепа́ти, кле́пка (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| клепа́ти | українська |
| кле́пка | українська |
хло́пати «утворювати глухий короткий звук, ударяючи чим-небудь; ударяти чим-небудь об щось, ляскати по чому-небудь»
звуконаслідувальне утворення, що імітує шум від різкого удару;
споріднене з укр. клепа́ти, ч. klepati, klopаti «тс.» (Machek Slaviа 16, 210);
припущення про запозичення слова з дісл. klappa «стукати, хлопати», снн. klappen (Uhlenbeck AfSlPh 15, 485) і про спорідненість з англ. slap «ляпас», н. Schlappe «тс.» (Matzenauer LF 7, 220; Petersson AfSlPh 35, 379) малоймовірні;
р. хло́пать, бр. хло́паць, ч. [chlopat’] «плескати», chlopiti «зачиняти», слц. chlop(k)at’, вл. kłumpać, нл. chlumpaś, болг. хло́пам, м. клопа, схв. лу́пати «бити, стукати», слн. hlîpati «хапати ротом, енергійно дихати; бити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́хлопні
«личаки, підплетені коноплями»
хлоп
хло́павка
«дитяча іграшка»
хло́пити
«захоплювати (дух)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| slap «ляпас» | англійська |
| хло́паць | білоруська |
| хло́пам | болгарська |
| kłumpać | верхньолужицька |
| klappa «стукати, хлопати» | давньоісландська |
| клопа | македонська |
| chlumpaś | нижньолужицька |
| Schlappe «тс.» | німецька |
| хло́пать | російська |
| лу́пати «бити, стукати» | сербохорватська |
| klappen | середньонижньонімецька |
| chlop(k)at' | словацька |
| hlîpati «хапати ротом, енергійно дихати; бити» | словенська |
| клепа́ти | українська |
| klepati | чеська |
| chlopat' «плескати»«зачиняти» | чеська |
| chlopiti «плескати»«зачиняти» | чеська |
| klopаti «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України