КИШ — ЕТИМОЛОГІЯ

киш (вигук, яким відганяють курей)

очевидно, псл. kyš, kъš звуконаслідувального походження, паралельне лит. tìš (вигук, яким відганяють курей і птахів), лтс. tiš «тс.»;
р. [киш] «киш», бр. кыш, п. kysz (з бр.) «тс.», ч. kyč (kýč) (вигук, яким відганяють кіз), болг. къш (вигук, яким відганяють птахів, зокрема курей), схв. kȉš (вигук, яким підкликають або відганяють собак);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ки́шкати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кыш білоруська
къш (вигук, яким відганяють птахів, зокрема курей) болгарська
tiš «тс.» латиська
tìš (вигук, яким відганяють курей і птахів) литовська
kysz «тс.»бр.) польська
kyš праслов’янська
kъš праслов’янська
киш «киш» російська
kȉš (вигук, яким підкликають або відганяють собак) сербохорватська
kyč (kýč)(вигук, яким відганяють кіз) чеська
kýč ?

гиш (вигук, яким відганяють курей)

очевидно, результат видозміни форми киш «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
киш «тс.» ?

тиш

пов’язане з [гиш] «тс.» ЛЧерк, [киш, а-ки́ш] (вигук для відгону) Нед;
Фонетичні та словотвірні варіанти

а-тиш (вигук, яким гонять овець)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гиш «тс.» українська
киш (вигук для відгону) українська
а-ки́ш (вигук для відгону) українська

кишла́к

запозичене з узбецької мови, очевидно, за російським посередництвом;
узб. (‹чаг.) кишлок «кишлак» (‹«зимове кочовище»), як і споріднене тур. kışlak «зимівля; зимові квартири; зимове пасовище», є похідним від киш «зима», спорідненого з тур. kış «зима, холод», тат. кыш «тс.», як. кыс (устата) «(протягом) зими», кыстык «зимовий», чув. хĕл «зима», дтюрк. qïš «тс.», можливо, пов’язаного з фін. kylmä «холод», саам. galmas «тс.», ерз. кельме «холод, холодний», мар. кы́лме «мерзлий, мерзлота»;
р. болг. кишла́к, бр. кішла́к;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кішла́к білоруська
кишла́к болгарська
qïš «тс.» давньотюркська
кельме «холод, холодний» ерзянська
кы́лме «мерзлий, мерзлота» марійська
кишла́к російська
galmas «тс.» саамська
кыш «тс.» татарська
kışlak «зимівля; зимові квартири; зимове пасовище» турецька
киш «зима» турецька
kış «зима, холод» турецька
кишлок «кишлак» (‹чаг.)(‹«зимове кочовище») узбецька
kylmä «холод» фінська
хĕл «зима» чуваська
кыс «(протягом) зими» (устата) якутська
кыстык «зимовий» якутська

уш (вигук для відгону курей, «киш!»)

звуконаслідувальні утворення, можливо, пов’язані з киш «тс.»;
ч. uš, huš, вл. нл. huš!;
Фонетичні та словотвірні варіанти

а уш «тс.»
ау́ш
у́ша
Етимологічні відповідники

Слово Мова
huš! верхньолужицька
huš! нижньолужицька
киш «тс.» українська
чеська
huš чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України