КИСИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ґидза́ «сила-силенна; гаман, калитка; наріст, ґуля, пухлина»

результат видозміни форми [киса́] «мішок, гаманець, гаман», можливо, в формі [кица́] (пор. гаца́ти зам. гаса́ти] з одзвінченням приголосних.– Див. ще киса́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гизда́ «кількість; гаман, калитка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
киса́ «мішок, гаманець, гаман» ?
кица́ (пор. гаца́ти зам. гаса́ти] з одзвінченням приголосних.-- Див. ще киса́. ?

ке́са «сумка»

запозичення з турецької мови;
тур. kese «торбинка, калитка, що містить 500 піастрів», [kise] «тс.» походить від ар. kīs «тс.»;
р. [киса́] «мішок, сумка, кисет», [кы́са] «тс.», бр. [ке́ска] «гаманець», п. заст. kiesa «гаман, калитка», болг. кеси́я «тс.; кисет», м. ḱece «тс.», схв. кȅса «тс.; певна кількість грошей», ћȅca «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

киса́ «гаман, калитка» (заст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kīs «тс.» арабська
ке́ска «гаманець» білоруська
кеси́я «тс.; кисет» болгарська
ḱece «тс.» македонська
kiesa «гаман, калитка» польська
киса́ «мішок, сумка, кисет» російська
кы́са «тс.» російська
кȅса «тс.; певна кількість грошей» сербохорватська
ћȅca «тс.» сербохорватська
kese «торбинка, калитка, що містить 500 піастрів» турецька
kise «тс.» турецька

кисе́т

очевидно, запозичення з російської мови;
виведення слова безпосередньо від фр. cassette (Желтов ФЗ 1876/1, 23) непереконливе;
причина виникнення форми неясна (можливо, вплив з боку якогось французького слова, наприклад, cassette «шкатулка»);
р. кисе́т, мабуть, виникло на основі [киса́], повʼязаного з укр. киса́ «мішечок; капшук»;
бр. кісе́т;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кесе́т
кесети́на
кисети́на
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кісе́т білоруська
кисе́т російська
киса́ російська
киса́ «мішечок; капшук» українська
cassette французька

кише́ня

псл. *kyšenja, можливо, «гаман з кишки», утворено, мабуть, від kyšьka «кишка»;
варіант ке-ше́ня виник вторинно внаслідок дистантної асиміляції голосних;
п. kieszenia могло постати внаслідок схрещення рефлексів псл. *kyšenjа і *kъsenь «шлунок, нутрощі» (збереженого в п. ст. ksieniec «тс.» і полаб. ťėsin «шлунок»);
те саме, можливо, стосується також чеських та словацьких слів;
думка (Mikl. TEI 2, 109; Machek ESJČ 249) про зв’язок слова з тюркізмом киса «мішечок» не доведена;
р. [кише́нь] «кишеня», [кише́ня] «тс.; черево», бр. кішэ́нь «кишеня», кішэ́ня, п. kieszeń, ч. [kešeňa], слн. [kešeň, kešeňa, kišena] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кеше́ня
кишенько́вий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кішэ́нь «кишеня» білоруська
кішэ́ня білоруська
ťėsin полабська
kieszenia польська
ksieniec польська
kieszeń польська
*kyšenja праслов’янська
kyšьka «кишка» праслов’янська
*kyšenjа «шлунок, нутрощі» (збереженого в п. ст. ksieniec «тс.» і полаб. ťėsin «шлунок») праслов’янська
*kъsenь праслов’янська
кише́нь «кишеня» російська
кише́ня «тс.; черево» російська
kešeň «тс.» словенська
kešeňa «тс.» словенська
kišena «тс.» словенська
ке-ше́ня українська
киса «мішечок» українська
kešeňa чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України