КИПІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

кипі́ти «клекотіти, вирувати від сильного нагрівання (про рідину); (перен.) виявлятися великою мірою»

псл. kypěti (‹іє. *kūp-) споріднене з лит. kūpeti «кипіти», лтс. kûpêt «диміти, куріти», дінд. kúpyati «гнівається, кипить гнівом», лат. сuріо «прагну, жадаю»;
можливий звʼязок з псл. *kopъtěti «коптіти»;
р. кипе́ть «кипіти», бр. кіпе́ць, п. kipieć, ч. kypěti, слц. kypieť «тс.», вл. kipić «сочитися, витікати», нл. kipjeś «кипіти», полаб. ťaipe «кипить», болг. кипя́ «киплю», м. кипи «кипить; грає, шумує (про вино)», схв. ки́пети «кипіти», слн. kipéti «тс.», стсл. кыпѣти «витікати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кипʼяти́льний
кипʼяти́льник
кипʼяти́льня
кипʼяти́ння «піна під час кипіння»
кипʼятити
ки́пʼято́к
кипʼя́ч
кипʼя́чка «нафта»
ки́па «кипʼяток, окріп»
ки́пень
ки́пень «холод, мороз»
ки́питень «дуже великий холод»
ки́пінь «тс.; [точка кипіння Ж]»
ки́піть
кипо́к «тс.»
кипу́чий
на́кип
наки́пник «накип»
накипча́стий «наваристий» (про зерна)
прикі́пник «накип»
скипени́ти «скипʼятити»
ски́пень «лютий мороз»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кіпе́ць білоруська
кипя́ «киплю» болгарська
kipić «сочитися, витікати» верхньолужицька
kúpyati «гнівається, кипить гнівом» давньоіндійська
*kūp- індоєвропейська
сuріо «прагну, жадаю» латинська
kûpêt «диміти, куріти» латиська
kūpėˊti «кипіти» литовська
кипи «кипить; грає, шумує (про вино)» македонська
kipjeś «кипіти» нижньолужицька
ťai̯pe «кипить» полабська
kipieć польська
kypěti (‹іє. *kūp-) праслов’янська
*kopъtěti «коптіти» праслов’янська
кипе́ть «кипіти» російська
ки́пети «кипіти» сербохорватська
kypieť «тс.» словацька
kipéti «тс.» словенська
кыпѣти «витікати» старослов’янська
kypěti чеська

кропи́ва́ «Urtica L.»

назва пов’язана з тим, що ця рослина, коли вона вживається для годування худоби, попередньо обварюється (пор. стсл. оукропъ «кип’яток», укр. окрі́п);
псл. kropiva (kopriva), похідне від *kropiti;
вважається також (Меркулова 113–114), що в основу зв’язку з *kropiti покладено здатність кропиви жалити, пекти в особливий спосіб – ніби дрібними бризками (кропити «падати рідкими краплями»);
при прийнятті за первіснішу форми kopriva можливе зближення з др. коприна «шовк» як назви рослини, що йде на пряжу (Štrekelj AfSIPh 28, 486);
припущення про зв’язок псл. kopriva з кипі́ти (Младенов РФВ 68, 384; RSl 6, 278), а також з дінд. śíprā «вус» (Petersson BSl. Wortst. 27; Agrěll BSl. autst. 4) сумнівні;
р. крапи́ва, бр. крапіва́, др. кропива, п. pokrzywa, [koprzywa], ч. kopřiva, слц. koprva, koprivica, вл. kopřiwa, нл. kopśiwa, полаб. t’üpraivӑ, болг. копри́ва, м. коприва, схв. кòприва, слн. kropíva, kopríva;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кропи́в'яний
кропи́в'яник «зарості кропиви»
кропи́в'янка «тс.»
кропи́вниця «захворювання, що супроводжується висипом на шкірі та її свербінням»
кропивничок «собача кропива, Leonurus cardiaca L.»
кропіва «кропива дводомна. Urt iça dioica L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
крапіва́ білоруська
копри́ва болгарська
kopřiwa верхньолужицька
śíprā «вус» давньоіндійська
коприна «шовк» давньоруська
кропива давньоруська
коприва македонська
kopśiwa нижньолужицька
t'üpraivӑ полабська
pokrzywa польська
koprzywa польська
kropiva (kopriva) праслов’янська
*kropiti праслов’янська
кропити (кропити «падати рідкими краплями») праслов’янська
kopriva праслов’янська
kopriva праслов’янська
крапи́ва російська
кòприва сербохорватська
koprva словацька
koprivica словацька
kropíva словенська
kopríva словенська
оукропъ старослов’янська
окрі́п українська
кипі́ти українська
kopřiva чеська
*kropiti ?

ку́петь «жевріти, тліти»

припущення відповідного псл. kupiti (sę) (ЭССЯ 13, 112) сумнівне;
пор. лтс. kûpêt «димитися, чадіти», споріднене з псл. kypěti, укр. кипі́ти;
очевидно, запозичення з балтійських мов;
р. [ку́питься], бр. [купіцца] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

куплі́ть «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
купіцца «тс.» білоруська
kûpêt «димитися, чадіти» латиська
kupiti (sę)(ЭССЯ 13, 112) праслов’янська
kypěti праслов’янська
ку́питься російська
кипі́ти українська
kûpêt «димитися, чадіти» ?

наке́па «навар, наїдок, користь»

очевидно, пов’язане з кипі́ти (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кипі́ти українська

искипні́ти «розтанути, розплавитися»

очевидно, результат видозміни деетимологізованої форми [стопні́ти] «тс.», зближеної з основою дієслова кипі́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стопні́ти «тс.» українська
кипі́ти українська

ки́пень «кобеняк»

очевидно, діалектний фонетичний варіант деетимологізованої форми [ке́пень] «тс.», зближеної з основою кипі́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ке́пень «тс.» українська
кипі́ти українська

кіпші́ти «кишіти»

очевидно, фонетично видозмінений (кикі) результат контамінації слів киші́ти і кипі́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
киші́ти українська
кипі́ти українська

пи́пка «сосок на грудях; носик молочника, чайника»

звуконаслідувальне утворення, споріднене з лит. рỹpti «пищати», лат. pipere «тс.», англ. рір «пипоть»;
семантичний зв’язок пояснюється тим, що птахи, у яких з’являється пипоть, видають своєрідний писк;
реконструкція псл. *pitъtь «пипоть» і зведення його до іє. *pītu- «слиз, смола» (Machek ESJČ 643) мало обґрунтовані;
бр. [пы́поць] «пипоть», [пы́пло], п. pypeć, ч. ст. pipec, болг. пи́пка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ки́піть «тс.»
пи́поть «хворобливий наріст на кінчику язика у курей»
пи́птик «тс.; сосок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рір «пипоть» англійська
пы́поць «пипоть» білоруська
пы́пло білоруська
пи́пка «тс.» болгарська
*pītu- «слиз, смола» індоєвропейська
pipere «тс.» латинська
рỹpti «пищати» литовська
pypeć польська
*pitъtь «пипоть» праслов’янська
pipec (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України