КИБА — ЕТИМОЛОГІЯ

звуконаслідувальні утворення, повʼязані з імітацією своєрідного крику чайки, що нагадує звукосполучення кібіт;

паралельні до чибис, п. [kiwita, kiwycka, kiwuta], слц. cíbik, нвн. Kiebitz «тс.»;

болг. [ки́бис] виводиться також (БЕР II 352) разом з болг. [ки́биц] «тс.» від нвн. Kiebitz;

бр. [кі́біс] «болотяна пташка», болг. [ки́бис] «чайка»;

неясне;

можливо, слово з дитячої мови (пор. дещо подібне ка́ва (дит.) «страховище»);

як і рум. libuţ, запозичення з угорської мови;

уг. libuc, libucz вважається назвою звуконаслідувального походження, паралельною до bíbic «тс.», що виникла з імітації пронизливого крику птаха подібно до аналогічних назв в інших європейських мовах (пор. укр. чи́біс, [ки́ба], р. чи́бис, н. Kíebitz, англ. peewit, швед. vipa);

вважається також результатом контамінації bíbic «чибіс» і liba «гуска», яке не має певної етимології (Tamás 501);