КЕТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ке́та «риба з родини лососевих, Оncorhynchus keta Walb.»
запозичення з російської мови;
р. ке́та походить з тунгуco-маньчжурських мов;
пор. евенкійське кēта «кета», евенське кǣта, негідальське кета «тс.», маньчж. кʼата «кета (після метання ікри)», етимологія яких поки що не зʼ ясована;
бр. болг. ке́та, п. ч. слц. keta;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ке́та | білоруська |
ке́та | болгарська |
кʼата «кета (після метання ікри)» | маньчжурська |
keta | польська |
ке́та | російська |
keta | словацька |
keta | чеська |
кēта «кета» | ? |
кœ̄та | ? |
кēта «тс.» | ? |
кет (вигук, яким відганяють котів)
результат афективної видозміни звукової форми ко́та «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ко́та «тс.» | українська |
кет (вигук, повторенням якого переслідують зайця)
очевидно, повʼязане з катя́ «тс.» (див.);
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
катя́ «тс.» | українська |
ке́ти «народ у районах середньої і нижньої течії Єнісею» (одн. кет, ке́тка)
р. ке́ты походить від кетського кет «людина»;
запозичення з російської мови;
бр. кеты, п. Ketowie;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кéты | білоруська |
Ketowie | польська |
ке́ты «людина» | російська |
кет «людина» | російська |
акет (вигук, яким відганяють котів)
складне утворення з підсилювальної частки а1 і вигуку кет (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кет | ? |
катя́ (вигук, яким переслідують зайця)
неясне;
можливо, повʼязане з [кату́] (вигук, яким відганяють котів), [кет] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кату́ (вигук, яким відганяють котів) | ? |
кет «тс.» | ? |
ке «дай, подай; ану; глянь, дивись» (виг.)
очевидно, результат редукції форм кажи́, кажі́те з давнім значенням «покажи, покажіть» через проміжні стадії *каи́, *каі́те, аналогічні до редукованої форми (він) кае (‹каже);
виведення ке з компонента -к вузькодіалектного варіанта частки [лишек] (Німчук ІУМ Морфологія 490) непереконливе;
р. [ке] «ну, ану; дай», [ке́те];
Фонетичні та словотвірні варіанти
кей
«тс.»
ке́те
«дайте»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ке «ну, ану; дай» | російська |
ке́те | російська |
кажи́ | українська |
кажі́те «покажи, покажіть» | українська |
*каи́ | українська |
*каі́те | українська |
кае (‹каже) | українська |
каже | українська |
ке | українська |
к | українська |
лишек | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України