КЕПІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ке́па «кепка»
очевидно, через польське посередництво запозичено з французької мови;
фр képi походить від швейц.-нім. Käppi, зменш. від Kappe «шапка, ковпак, берет», що зводиться до нар.-лат. cappa «плащ з капюшоном»;
р. ке́пи, ке́пка, бр. ке́пі, ке́пка, п. kepi, вл. kepij, болг. ке́пе «військова безкозирка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ке́пі
ке́пка
«тс.»
кепко́вий
ке́почний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ке́пі | білоруська |
ке́пка | білоруська |
ке́пе «військова безкозирка» | болгарська |
kepij | верхньолужицька |
cappa «плащ з капюшоном» | народнолатинська |
kepi | польська |
ке́пи | російська |
ке́пка | російська |
képi | французька |
Käppi | швейцарсько-німецьке |
Kappe «шапка, ковпак, берет» | швейцарсько-німецьке |
кеп «дурень; вид гри в карти; [глум] Ж»
запозичення з польської мови;
п. kiep «бевзь», ст. «vulva», як і ч. заст. і діал. kep «нахаба», ст. «vulva», слц. [kiep] (прізвисько нечистого), зводиться до псл. *kъp-, яке повʼязується з іє. *keup«заглибина» (гр. κύπη «печера, яма», дінд. kupaḥ «тс.») або з іє. *(s)keub(p)«рубати, рвати»;
р. [кеп] «дурень», [ке́па] «дурепа», бр. ке́пікі «кепкування, кпини», [кепкава́ць];
Фонетичні та словотвірні варіанти
доке́пкатися
«докепкуватися, доглузуватися»
кепа́р
«веселий насмішник; шaxpaй»
кепкува́ти
«глузувати»
кепку́н
«тс.»
ке́пство
«дурість; глузування»
кпи
«глузування»
кпили́ти
кпи́ни
«тс.»
кпи́ти(ся)
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ке́пікі «кепкування, кпини» | білоруська |
кепкава́ць | білоруська |
κύπη | грецька |
kū́paḥ | давньоіндійська |
*keup «заглибина» (гр. κύπη «печера, яма», дінд. k$upaḥ «тс.») | індоєвропейська |
kiep «бевзь» | польська |
*kъp- | праслов’янська |
кеп «дурень» | російська |
ке́па «дурепа» | російська |
kiep (прізвисько нечистого) | словацька |
kep «нахаба» | чеська |
*(s)keub(p) «рубати, рвати» | ? |
прошке́питися «провинитися»
очевидно, результат контамінації слів прошпе́титися «провинитися» і кеп «дурень»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
прошпе́титися «провинитися» | українська |
кеп «дурень» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України