КВИТ — ЕТИМОЛОГІЯ
квит «квитанція; розрахунки закінчено; кінець, усе, годі»
можливо, через польське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови;
свн. quīt (quit) «вільний, звільнений, оплачений» походить від фр. ст. quite «тс.», яке зводиться до слат. quit(t)us «звільнений, вільний від зобовʼязань, зокрема грошових», quietus «тс.», лат. quiētus «спокійний; мирний», повʼязаного з лат. quiēs (quiētis) «відпочинок, спокій», спорідненим з псл. pociti, pokojb, укр. спочи́ти, спо́кій;
значення «розписка» розвинулось на ґрунті польської мови;
р. квит «розрахунки закінчено», кви́ты «тс.», бр. квіт «квитанція», кві́ты «розрахунки закінчено», п. kwit «квитанція», być kwit «не мати претензій», ч. ст. kvit «звільнений від зобовʼязань», ч. býti kvit, слц. sme kvit «ми розрахувалися», вл. kwit «квитанція» (з п.), болг. м. квит сме «ми розрахувалися», схв. квȕт «тс.», квȕта «квитанція», слн. kvít «ми розрахувалися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заквита́ти
«внести до списку»
квита́тися
«відплачувати, відомщати»
квито́к
«тс. (заст.); судова повістка (заст.); посвідчення; картка з написом»
квитува́тися
«тс.»
поквита́ти(ся)
«розрахуватися»
розквита́тися
сквита́ти(ся)
сквитува́ти(ся)
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| квіт «квитанція» | білоруська |
| кві́ты «розрахунки закінчено» | білоруська |
| квит сме «ми розрахувалися» | болгарська |
| kwit «квитанція» (з п.) | верхньолужицька |
| quiētus «спокійний; мирний» | латинська |
| quiēs «відпочинок, спокій» (quiētis) | латинська |
| quiētis | латинська |
| квит сме «ми розрахувалися» | македонська |
| kwit «квитанція»«не мати претензій» | польська |
| być kwit «квитанція»«не мати претензій» | польська |
| pociti | праслов’янська |
| pokojb | праслов’янська |
| квит «розрахунки закінчено» | російська |
| кви́ты «тс.» | російська |
| квȕт «тс.» | сербохорватська |
| квȕта «квитанція» | сербохорватська |
| quīt «вільний, звільнений, оплачений» (quit) | середньоверхньнімецька |
| quit «вільний, звільнений, оплачений» | середньоверхньнімецька |
| quit(t)us «звільнений, вільний від зобовʼязань, зокрема грошових» | середньолатинська |
| quietus «тс.» | середньолатинська |
| sme kvit «ми розрахувалися» | словацька |
| kvít «ми розрахувалися» | словенська |
| спочи́ти | українська |
| спо́кій | українська |
| quite «тс.» (ст.) | французька |
| kvit «звільнений від зобовʼязань» (ст.) | чеська |
| býti kvit | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України